Цей Закон визначає організаційно-правові засади реалізації права ветеранів на свободу об’єднання у ветеранські організації для здійснення та захисту своїх прав і свобод, що є невід’ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією (254к/96-ВР) та законодавством України , а також Порядком утворення, реєстрації, діяльності та припинення об’єднань ветеранів. Держава сприяє розвитку ветеранського руху, політичної і громадської активності та творчої ініціативи ветеранів і гарантує створення належних умов для діяльності їх об’єднань.
Р О З Д І Л І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Категорії ветеранів та терміни їх визначення
У цьому Законі встановлені наступні категорії ветеранів:
Ветерани – особи, які мають заслуги у захисті України у сфері проходження військової служби, проведенні антитерористичної операції, охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, в тому числі особи, що отримали ушкодження здоров’я при виконанні службового обов’язку, та постраждали від радянських(російських) чи німецько-фашистських загарбників, а також особи, що мають стаж тривалої добросовісної праці.
До ветеранів належать: ветерани війни, жертви радянських та/чи нацистських переслідувань, діти війни, ветерани служби, ветерани праці, персональні пенсіонери та особи, які мають особливі заслуги перед Україною.
1. Ветерани війни – учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни, визвольних змагань та особи, які належать до них, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-ХІІ).
1.1. Учасники бойових дій – особи , які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів та родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), вояки УПА та інших українських військових формувань, у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час, а також учасники антитерористичної операції. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших військових і не військових формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
1.2. Інваліди війни – особи із числа військовослужбовців діючої армії і флоту, вояки УПА та інших українських військових формувань, партизанів, підпільників, працівників трудового фронту, які захищали Батьківщину в період Другої Світової війни, учасники бойових дій на території інших держав, учасники антитерористичної операції, особи начальницького, рядового і вільнонайманого складу які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань тощо, а також які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання одержаних під час виконання службових обов’язків.
1.3. Учасники війни – військовослужбовці які проходили військову службу у Збройних Силах, військах і органах Міністерства внутрішніх справ, Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР чи в арміях його союзників, вояки УПА та інших українських військових формувань, вільно- наймані особи, які працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, навчались в училищах, школах, на курсах тощо в період Другої Світової війни та антитерористичної операції, а також працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу в держави, де велися бойові дії і т.п.
2. Жертви нацистських переслідувань – особи, які в роки Великої Вітчизняної війни та - вилучитиДругої Світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму. Це злочинне позбавлення Німеччиною волі мирного населення на тимчасово окупованій території України або за її межами шляхом ув’язнення його у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання, а також насильне вивезення мирного населення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав, які визначені Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» (1584-III).
3. Діти війни – особи, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни було менше 18 років відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-IV).
4. Ветерани служби – особи які прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, служби цивільного захисту, Національній гвардії, Національній поліції, податковій міліції, кримінально-виконавчій службі та службі спеціального зв’язку і захисту інформації 25 років і більше у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України, або колишнього Союзу РСР чи держав СНД та інші, визначених Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (203/98-ВР).
5. Ветерани праці – особи, які сумлінно працювали на підприємствах, в установах і організаціях, в тому числі військової сфери, правоохоронної діяльності та силах цивільного захисту і мають трудовий стаж (35 років жінки та 40 років чоловіки) і вийшли на пенсію відповідно до законодавства України чи колишнього Союзу РСР, а також особи, яким призначені пенсії на пільгових умовах, пенсіонери, нагородженні медаллю «Ветеран праці» за законодавством колишнього Союзу РСР, інваліди І та ІІ груп, які одержують пенсію по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років, які визначені Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян літнього віку в Україні» (3721-ХІІ).
6. Персональні пенсіонери – громадяни, які одержують підвищену державою для них особисто пенсію.
7. Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої України, особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена «Слави», повні кавалери ордена «За заслуги», повні кавалери ордена «За мужність», повні кавалери ордена «За доблесну шахтарську працю», а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в періодДругої світової війни та повні кавалери ордена Трудової Слави, та особи нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу».
8. Літні люди – це досить дорослі та мудрі люди, яким за 60 років, вони починають старіти і наближаються до глибокої старості, їм поступово приходить до усвідомлення соціального відчуження від наступних поколінь, яке переживається болісно і змінюється мотиваційна сфера, важливим чинником якої є відсутність необхідності щодня трудитися та виконувати попередні свої обов’язки. У більшості своїй вони беруть участь у роботі ветеранських та інших громадських організаціях, з метою передачі свого життєвого досвіду молодим спеціалістам, займаються національно-патріотичним вихованням підростаючого покоління та молоді.
Стаття 2. Поняття об’єднання ветеранів
1. Об’єднання ветеранів є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації ветеранами своїх прав і свобод, задоволення та захисту суспільних інтересів. Об’єднання ветеранів за організаційно-правовою формою, незалежно від назви (рада, асоціація, союз, спілка, організація, товариство, ліга ветеранів) відповідно до цього Закону визначається ветеранською організацією..
2. Ветеранською організацією є об’єднання ветеранів для задоволення та захисту своїх законних соціальних, правових, економічних, пенсійних, медичних, реабілітаційних, оздоровчих, творчих, інтелектуальних, історичних, національно-культурних, спортивних, вікових та інших спільних інтересів.
3. Ветеранські організації можуть здійснювати свою діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Ветеранські організації зі статусом юридичної особи є неприбутковими організаціями.
4. Ветеранські організації є особами публічного права.
5. Ветеранські організації, створені у військових формуваннях, правоохоронних органах та органах і підрозділах цивільного захисту можуть виконувати функції профспілкових організацій відповідно Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (№1045-ХІV) на підставі угод про партнерство і співробітництво між ветеранськими організаціями та центральними і місцевими органами виконавчої влади та їх підрозділами у визначеній сфері.
Стаття 3. Мета Закону
Основною метою Закону є створення належних умов для формування і вираження волі ветеранів щодо побудови правової держави та демократичного суспільства, забезпечення соціальної справедливості, пріоритету загально людських цінностей, задоволення і захисту суспільних, зокрема: соціальних, правових, економічних, пенсійних, медичних, реабілітаційних, оздоровчих, спортивних, творчих, інтелектуальних, наукових, історичних, національно-культурних, вікових й інших спільних інтересів ветеранів, встановлених законодавством України, а також організації та проведення заходів з національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, молоді та молодих спеціалістів у визначеній сфері.
Стаття 4. Основні завдання Закону
Закон спрямований на підтримку ветеранського руху та створення належних умов для функціонування і активної діяльності ветеранських організацій, надання їм належних повноважень, прав і гарантій щодо:
1) здійснення громадського контролю за реалізацією цільових державних і місцевих програм з питань соціального і правового захисту ветеранів та членів їх сімей, поліпшення їх житлових умов, соціально-побутового обслуговування, пенсійного, медичного та оздоровчого забезпечення, медичної і психологічної реабілітації, соціальної адаптації та реалізації їх права на працю відповідно до рівня їх професійної підготовки та з урахуванням стану здоров’я;
2) ініціювання та участі на рівні з іншими громадськими об’єднаннями в економічній, соціальній, національно-культурній і політичній сферах діяльності держави щодо задоволення різноманітних життєвих потреб ветеранів та членів їх сімей у тому числі створення умов для підтримки і поліпшення їх здоров’я та активного довголіття.
Стаття 5. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення ветеранських організацій в Україні.
2. Міжнародні ветеранські організації діють на території України відповідно до цього та інших законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права ветеранських організацій, щодо їх діяльності, передбачені цим Законом, є недійсними з моменту їх прийняття.
4. Місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо діяльності ветеранських організацій.
5. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, діяльності і припинення громадських об’єднань, утворених відповідно до інших законів України.
Стаття 6. Законодавство про об’єднання ветеранів
1. Законодавство про об’єднання ветеранів складається зКонституції України (254 к/96-ВР), цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.
2. Якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі вимоги щодо діяльності об’єднань ветеранів, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору (угоди).
Стаття 7.Основні засади державної політики стосовно об’єднань ветеранів
1. Державна політика у відношенні до ветеранських організацій передбачає:
1) всіляку підтримку розвитку ветеранського руху, історико-культурної спадщини, музейної справи та національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, молоді та молодих спеціалістів у визначеній сфері на славетних героїчних і трудових традиціях українського народу;
2) реалізацію цільових державних, регіональних і місцевих програм соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей, надання їм різних видів допомоги;
3) створення належних умов для забезпечення активної діяльності ветеранських організацій;
4) створення відповідних підрозділів у справах ветеранів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування на регіональному і місцевому рівнях;
5) сприяння зміцненню матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів, установ і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
6) виділення коштів із державного та місцевого бюджетів для фінансової підтримки ветеранських організацій в обсязі, достатньому для реалізації положень цього Закону та інших актів законодавства України.
2. Відповідальність за реалізацію державної політики стосовно належної діяльності ветеранських організацій покладається на органи виконавчої влади, їх підрозділи та органи місцевого самоврядування.
Стаття 8.Повноваження центрального органу виконавчої влади
у справах ветеранів
1. Центральний орган виконавчої влади у справах ветеранів входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у формуванні та організації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
2. Центральний орган виконавчої влади у справах ветеранів є головним розпорядником державних коштів, які передбачаються у Державному бюджеті України для фінансової підтримки всеукраїнських ветеранських організацій.
3. Центральний орган виконавчої влади у справах ветеранів у своєму складі має територіальні і місцеві підрозділи управління з подвійним підпорядкуванням їх місцевим органам виконавчої влади.
4. Центральний орган виконавчої влади у справах ветеранів забезпечує:
1) формування державної політики щодо здійснення державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій для ветеранів та членів їх сімей, координацію розроблення проектів прогнозів і державних програм з питань соціальної та правової політики держави;
2) розробку та подання в установленому порядку на розгляд Президенту України і Кабінету Міністрів України проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що стосуються соціального і правового захисту ветеранів та членів їх сімей;
3) моніторинг виконання законодавства України щодо соціально-правового захисту ветеранів та членів їх сімей;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України і покладені на центральний орган виконавчої влади у справах ветеранів Кабінетом Міністрів України та Президентом України.
РОЗДІЛ IІ
ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ
ОБ’ЄДНАНЬ ВЕТЕРАНІВ
Стаття 9. Особливості утворення об’єднань ветеранів
1. З метою забезпечення соціальної справедливості, пріоритету загальнолюдських цінностей, задоволення і захисту суспільних інтересів ветеранів та членів їх сімей утворюються і діють ветеранські організації.
2. Ветеранські організації є добровільною самоорганізацією ветеранів які незалежні від будь-яких партій, рухів та інших громадських об’єднань – абсурд, який позбавляє громадські організації об’єднуватися в об’єднання, можуть мати власне майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків (у тому числі валютні), печатки, штампи, бланки із своїм найменуванням, власну символіку, зареєстровану згідно з чинним законодавством України.
3. Ветеранські організації та їх осередки діють на підставі норм, встановлених статутами відповідних ветеранських організацій.
4. Ветеранські організації можуть утворюватися при центральних органах виконавчої влади, їх структурних, територіальних, функціональних та місцевих органах і підрозділах, військових з’єднаннях і військових частинах, які є невід’ємною часткою даних колективів.
Організаційна структура, форми і методи діяльності ветеранських організацій, процедура оформлення членства і обрання керівних органів управління ветеранських організацій та їх осередків визначаються статутними документами відповідних ветеранських організацій.
Інформація щодо статутних і програмних завдань ветеранських організацій є загальнодоступною.
Членство у ветеранських організаціях можуть набувати особи, що належать до категорії ветеранів згідно статтею 1 цього Закону, члени їх сімей, а також громадяни України за віком, вислугою років, станом здоров’я та з інших причин, незалежно від національності, політичних переконань, віросповідання, які визнають мету ветеранського руху, статутну діяльність ветеранської організації, та в міру своїх можливостей беруть участь у роботі ветеранської організації.
З метою забезпечення партнерства, співробітництва та координації діяльності всеукраїнських ветеранських організацій з центральним органом виконавчої влади у справах ветеранів може утворюватись Ліга ветеранів України – вилучити, це буде карманний орган влади, як і радянські профспілки!!!.
Стаття 10. Сфера діяльності ветеранських організацій
1. Ветеранські організації, в межах своїх повноважень, представляють і захищають законні інтереси своїх членів, надають їм організаційну, юридичну, волонтерську та іншу допомогу, здійснюють громадський контроль за реалізацією положень цього Закону органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, беруть участь у національно-патріотичному вихованні підростаючого покоління, молоді та молодих спеціалістів у визначеній сфері, проведенні масових заходів, здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України.
2. Ветеранські організації беруть участь у суспільно-політичному житті держави, постійно співпрацюють з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування у взаємодії з іншими громадськими, профспілковими, природоохоронними й оздоровчими організаціями, у тому числі й іноземними, головними напрямками діяльності яких є сприяння економічному і духовному становленню України, миру і злагоді в суспільстві та вирішенню завдань, передбачених статутними документами відповідних ветеранських організацій.
3. Ветеранські організації беруть участь у підготовці законодавчих та нормативно-правових актів щодо формування та реалізації державної політики, представляють і захищають законні інтереси своїх членів у державних органах влади, органах місцевого самоврядування і громадських об’єднаннях, здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, статутними документами та угодами ветеранських організацій про партнерство і співробітництво.
4. Ветеранські організації мають право вносити відповідні пропозиції органам виконавчої влади, їх підрозділам, органам місцевого самоврядування з питань статутної їх діяльності. Пропозиції ветеранських організацій до нормативно-правових актів мають рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
5. Ветеранські організації у межах своїх повноважень сприяють та беруть участь у розробленні проектів рішень органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування.
6. Ветеранські організації ведуть передбачене відповідними нормативними актами діловодство, в установленому порядку звітують про свою діяльність перед вищестоящими статутними органами управління та перед державними і статистичними органами виконавчої влади.
Стаття 11. Основні принципи щодо утворення та діяльності
ветеранських організацій
1. Ветеранські організації утворюються і діють на основі добровільності і рівноправності їх членів, самоврядності, вільного вибору території для своєї діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу їх членів, прозорості, відкритості та публічності, законності, гласності та відкритості, партнерства і співробітництва, взаємодопомоги, невтручання у діяльність органів виконавчої влади, їх підрозділів та органів місцевого самоврядування, вільного вибору форм і методів своєї діяльності.
2. Основні питання діяльності ветеранської організації мають вирішуватися на з’їздах, конференціях, іншихкерівнихорганах ветеранських організацій або на загальних зборах усіх членів ветеранської організації.
3. Ветеранські організації здійснюють свою діяльність відповідно до наступних принципів:
1) повага до особистої гідності та думки кожного члена ветеранської організації;
2) колективність у роботі всіх керівних органів управління ветеранської організації;
3) колегіальність у прийнятті рішень та особиста відповідальність керівників органів управління ветеранської організації за їх реалізацію, а кожного члена ветеранської організації – за доручену справу;
4) можливість вільної дискусії, повна гласність у роботі всіх керівних органів управління ветеранської організації;
5) повага прав більшості й меншості між членами ветеранської організації;
6) прийняте більшістю рішення обов’язкове для виконання всіма членами ветеранської організації;
7) рішення, прийняте вищестоящими керівними органами управління ветеранської організації, є обов’язковими для виконання нижчестоящими ветеранськими організаціями;
8) меншість має право відстоювати свої позиції на з’їздах, конференціях, загальних зборах та засіданнях керівних органів управління ветеранської організації, фіксувати свою думку у протоколах, вимагати повторного розгляду спірних питань у своєму осередку або у вищестоящому керівному органі управлінні ветеранської організації.
4. Взаємовідносини між ветеранськими організаціями і органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування визначаються чинним законодавством й обопільним прагненням сторін активно добиватися реалізації поставлених цілей і завдань.
5. Ветеранські організації зобов’язані у встановленому законодавством порядку обнародувати свої статутні документи та склад керівних органів управління, дані про джерела фінансування та власні витрати у засобах масової інформації.
Стаття 12. Напрямки діяльності ветеранських організацій
Для досягнення мети та у відповідності із завданнями пріоритетними напрямками діяльності ветеранських організацій є:
1. У соціальній сфері – сприяння щодо задоволення соціально-економічних та соціально-правових потреб і інтересів ветеранів та членів їх сімей, сімей померлих ветеранів війни, сімей загиблих військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу при виконанні службових та громадянських обов’язків, при проведенні антитерористичної операції, охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також їх підтримки, захисту та медико-психологічної реабілітації, проведення робіт з пошуку загиблих і пропавших безвісти в період Другої Світової війни та при інших воєнних конфліктів на території України та інших держав.
2. В історичній сфері – сприяння щодо відродження, збереження, збагачення і розвитку традицій українського народу та історико-культурної спадщини, геральдичної і нагородної справи у військовій сфері, правоохоронній діяльності та у сфері цивільного захисту, створення умов у суспільстві для забезпечення їх загального розвитку, вивчення та висвітлення правдивої історії їх заснування і функціонування, ефективного розвитку музейної справи, комплектування музейних зібрань, збереження історичних пам’яток й інших об’єктів, що становлять культурну та історичну цінність; вивчення та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури; ведення історичних формулярів; виставкова, фондова, видавнича, реставраційна та пам’ятко-охоронна робота; підтримка і розвиток мережі музеїв та сприяння міжнародному співробітництву в галузі музейної справи;
3. У молодіжній сфері – сприяння в організації і проведенні заходів з національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, молоді та молодих спеціалістів у визначеній сфері; популяризації та пропаганди основ здорового й безпечного способу їх життя, розвиткові прикладних видів спорту та туристично-краєзнавчої і культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді; створення соціально-престижного образу захисника Вітчизни – вилучи, вставити -Українита популяризації цієї професії, а також забезпечення молодими спеціалістами та молоддю шанобливого ставлення до ветеранів та людей літного віку.
4. У гуманітарній сфері – цілеспрямована діяльність щодо надання посильної допомоги з питань навчання, виховання, психологічної підготовки військовослужбовців та осіб рядового і начальницького(старшинського) складу, їх духовного, культурного та фізичного розвитку, формування у них особистості і високих професійних та моральних якостей, конституційних прав і свобод, утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті, орієнтації як на національні, так і загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності. Видання газет, журналів, книг, посібників, брошур, календарів та іншої друкованої продукції, створення кіно-відео фільмів, аудіовізуальної продукції.
5. У культурній сфері – сприяння щодо розвитку культури української нації; забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів; реалізації права ветеранів, військовослужбовців, осіб рядового і начальницьког (старшинського) складу, членів їх сімей на доступ до культурних цінностей, а також до аматорського і професійного мистецтва; надання підтримки колективам художньої самодіяльності, окремим виконавцям, митцям; сприяння у проведенні щорічних фестивалів огляду національно-патріотичної пісні, міжнародних відкритих фестивалів КВК у вищих навчальних закладах освіти та мистецьких фестивалів і виставок у визначеній сфері.
6. У заохочувальній сфері – з метою більш якісного виконання статутних мети і завдань, активну громадську діяльність, вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, високопрофесійне виконання запланованих заходів до членів ветеранської організації можуть застосовуватись моральні стимули заохочення державними, відомчими та громадськими відзнаками, а також випуску інформаційних листів і брошур, документальних відеофільмів з питань обміну досвідом роботи про героїчні і трудові здобутки колективів у визначеній сфері.
Стаття 13. Гарантії права ветеранів на свободу
1.Ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке об’єднання ветеранів. Належність чи неналежність до об’єднання ветеранів не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання їм органами виконавчої влади, їх підрозділами та органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.
2. Кожен член ветеранської організації має право у будь-який час у порядку, встановленому статутом всеукраїнської ветеранської організації, припинити членство у ветеранській організації.
3. Вимога про зазначення в офіційних документах відомостей щодо членства (участі) у тому чи іншому об’єднанні ветеранів, якщо така вимога не пов’язана з реалізацією особою своїх прав як особи, яка має право представляти ветеранську організацію, або члена ветеранської організації, не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.
Стаття 14. Спільна реалізація ветеранськими організаціями
своєї мети і завдань
1. Ветеранські організації мають право реалізувати свою мету і завдання шляхом укладання на добровільних засадах угод про партнерство і співробітництво між органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, іншими організаціями і установами, а також в інший спосіб, не заборонений законодавством України.
2. Ветеранські організації можуть здійснювати співробітництво з іноземними неурядовими організаціями та міжнародними організаціями з дотриманням законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 15. Обмеження щодо утворення і діяльності
ветеранських організацій
1. Утворення і діяльність ветеранських організацій, мета або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, здійснення екстремістської діяльності, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняється.
2. Ветеранські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
3. Інші обмеження на свободу об’єднання ветеранів, можуть бути встановлені виключно законодавством України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
4. Ветеранським організаціям не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законодавством України.
Стаття 16. Статус ветеранських організацій
1. Ветеранські організації утворюються та діють за всеукраїнським, територіальним, функціональним і місцевим статусом. Їх утворення та діяльність здійснюється на засадах самоврядування відповідно до вимог цього Закону та статуту всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідноїветеранської організації.
2. Діяльність ветеранських організацій поширюється:
1) всеукраїнських – на територію всієї України;
2) регіональних – на територію відповідного адміністративно-територіального регіону України;
3) функціональних – на центральний апарат управління, вищі навчальні заклади, науково-дослідні установи та підрозділи безпосереднього підпорядкування відповідному центральному органу виконавчої влади;
4) місцевих – на територію міста, району в місті, району.
5) первинних – на територію селища, села, суб’єкта господарювання.
Стаття 17. Принцип, символ і девіз ветеранських організацій
1. Принцип ветеранських організацій: зберігати пам’ять – виховувати патріотів.
2. Символ всеукраїнських організацій: народ, який не забуває свої витоки – спроможний забезпечити собі гідне майбутнє.
3. Девіз ветеранських організацій: соціальний захист кожному ветерану та професійна допомога молодому спеціалісту.
Стаття 18. Посвідчення та нагрудні знаки для ветеранів
Ветеранам при виході на заслужений відпочинок, передбачених статею 1 цього Закону, видається посвідчення та відповідний нагрудний знак „Ветеран”.
Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
РОЗДІЛ ІІІ
ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 19. Засновники ветеранських організацій
1. Засновниками всеукраїнських, територіальних,первинних, місцевих і функціональних ветеранських організацій (ради ветеранів) можуть бути лише ветерани, які визначені статтею 1 цього Закону.
2. Засновниками територіальних ветеранських організацій (ради ветеранів), розташованих в Автономній Республіці Крим, в областях та мм. Києві і Севастополі можуть бути лише керівники або уповноважені представники місцевих ветеранських організацій, легалізованих відповідно до законодавства України – п. 2, 3 вилучити, як не відповідаючі вимога реаліям життя; всі нині діючі всеукраїнські організації створювались зверху-вниз.
3. Засновниками всеукраїнських ветеранських організацій (асоціації, союзи, спілки, організації, товариства) можуть бути лише керівники або уповноважені представники територіальних та/або функціональних ветеранських організацій, легалізованих відповідно до законодавства України.
4. Засновниками Ліги ветеранів України можуть бути лише керівники або уповноважені представники всеукраїнських ветеранських організацій, які співпрацюють з центральним органом виконавчої влади у справах ветеранів і отримують фінансову підтримку із Державного бюджету України – вилучити, вимога Цибенка, яку не підтримали всі ветеранські організації, мати єдину, керовану і фінансовану владою ветеранську структуру!!!.
5. Кількість засновників ветеранської організації складає не менше трьох – вилучити, діючи закон вимагає – двох!!! осіб із числа ветеранів або представників ветеранських організацій.
6. Ветеранські організації, діяльність яких легалізована відповідно до законодавства України, є особами публічного права, а їх засновники – почесними членами ветеранської організації –вилучити, з часом не всі засновники залишаються членами організації, декого приходиться гнати…
7. Засновником ветеранської організації не може бути фізична особа, яку визнано судом недієздатною або юридична особа, до якої прийнято рішення щодо припиненняїї діяльності, або яка перебуває у процесі припинення, або засновник(засновники) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних з кримінальним переслідуванням чи зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
Стаття 20. Членство у ветеранських організаціях
1. Членами ветеранської організації можуть бути ветерани, члени їх сімей, а також військовослужбовці, особи рядового і начальницького(старшинського) складу та громадяни України або іншої держави за віком, вислугою років, станом здоров’я та з інших причин, відповідно до вимог статті – відредагувати – відповіають вимогам ст. 1 цього Закону, незалежно від національності, політичних переконань і віросповідання, а також особи без громадянства.
2. Порядок вступу до ветеранської організації набуття та припинення членства в ній визначається статутом всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації.
3. Необґрунтована відмова у прийнятті до складу ветеранської організації може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством України.
4. Ветеранська організація будується на принципах фіксованого індивідуального та колективного членства, які визначаються статутом всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації.
5. Прийняття у члени ветеранської організації здійснюється в індивідуальному порядку за рішенням загальних зборів ветеранів або керівного органу управління первинної, місцевої, або функціональної ветеранської організації на підставі письмової заяви і анкети вступаючого за умови визнання мети і завдань ветеранської організації, сприяння її діяльності та сплати вступних і членських внесків або без таких, з послідуючим внесенням в реєстраційну книгу членів ветеранської організації.
6. Члени ветеранської організації мають право бути її членом лише в одній ветеранській організації – вилучити, суперечить чинному законодавству України!!!.
7. У діяльності ветеранських організацій у випадках, передбачених їх статутними документами, можуть брати участь колективні члени: громадські об’єднання, юридичні і фізичні особи та іноземні неурядові установи і міжнародні організації, які визнають статут всеукраїнської ветеранської організації, підтримують її діяльність, беруть участь у спільних заходах з питань соціального та правового захисту ветеранів і членів їх сімей та сприяють єдності ветеранського руху.
8. Статутні документи всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації можуть передбачати й певні інші набуття або припинення членства у ветеранській організації.
9. Не можуть бути членами ветеранської організації особи, засуджені за кримінальні злочини, а також особи,- вилучити, це суперечить Конституції Ураїни що вчинили провини, які плямують звання громадянина України.
Стаття 21. Утворення ветеранських організацій
1. Утворення ветеранських організацій здійснюється на установчих загальних зборах, конференціях або з’їздах.
2. Рішення про утворення всеукраїнської, територіальної,- додатипервинних, місцевих і функціональних ветеранських організацій приймається на їх установчих загальних зборах(з’їздах) ветеранів.
3. Рішення про утворення територіальної ветеранської організації приймається на установчій конференції голів місцевих ветеранських організацій.
4. Рішення про утворення всеукраїнської ветеранської організації приймається на установчій конференції голів територіальних та функціональних ветеранських організацій, або на з’їзді делегатів обраних від нижчестоящих ветеранських організацій.
5. Рішення про утворення Ліги ветеранів України приймається на установчих зборах керівників всеукраїнських ветеранських організацій, за участю представників центрального органу виконавчої влади у справах ветеранів.- вилучити, див. п.2,3,4 ст.19
6. Ветеранська організація вважається утвореною з моменту її легалізації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (755-IV) та цього Закону.
7. Ветеранські організації, які легалізовані шляхом державної реєстрації можуть набувати статусу юридичної особи.
8. Утворення ветеранської організації оформляється протоколом. Протокол установчих загальних зборів, конференції, з’їзду ветеранської організації має містити відомості про:
1) дату та місце проведення установчих загальних зборів, конференції, з’їзду;
2) осіб, які брали участь в установчих загальних зборах, конференції, з’їзду;
3) рішення про утворення ветеранської організації із зазначенням мети, завдань, принципів і напрямків їх діяльності;
4) рішення про визначення найменування та за наявності – скороченого найменування ветеранської організації;
5) рішення про затвердження статуту всеукраїнської ветеранської організації;
6) рішення про обрання керівника, керівних органів управління, ревізійної (контрольно-ревізійної)комісії (ревізора) та інших структур ветеранської організації відповідно до затвердженого статуту всеукраїнської ветеранської організації;
7) рішення про надання права керівнику ветеранської організації представляти ветеранську організацію у правовідносинах з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування та іншими фізичними і юридичними особами і вчиняти дії від імені ветеранської організації без додаткового уповноваження;
8) рішення про визначення осіб, які мають право представляти ветеранську організацію для здійснення реєстраційних дій, за наявності їх особистої згоди.
9. У протоколі установчих загальних зборів, конференції, з’їзду можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах, конференції, з’їзді рішення стосовно утворення, діяльності та припинення ветеранських організацій.
10. Протокол установчих загальних зборів, конференції, з’їзду підписується головуючим та секретарем цих зборів, конференції, з’їзду. Ветеранські організації реєструються або повідомляють про своє утворення у порядку, передбаченому цим Законом, протягом 60 днів з дня проведення установчих загальних зборів, конференції, з’їзду.
11. Дії від імені незареєстрованої ветеранської організації, повідомлення якої не прийнято в установленому цим Законом порядку, крім дій, пов’язаних з реєстрацією ветеранської організації або повідомленням про її утворення, забороняються.
12. Вимоги цієї статті застосовуються також стосовно рішень щодо створення нових ветеранських організацій, які приймаються у зв’язку з їх реорганізацією.
13. Невід’ємною частиною протоколу установчих загальних зборів, конференції, з’їзду ветеранської організації є реєстр осіб, які брали участь в установчих загальних зборах, конференції, з’їзду, в якому обов’язково зазначаються відомості:
1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих загальних зборах, конференції, з’їзду. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих загальних зборах, конференції, з’їзду.
14. Рішення про утворення ветеранської організації не підлягають нотаріальному посвідченню.
Стаття 22. Найменування ветеранських організацій
1. Найменування ветеранських організацій при їх утворенні визначається рішенням установчих загальних зборів, конференції, з’їзду під час їх утворення.
2. Найменування ветеранської організації складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма діяльності ветеранської організації «громадська організація».
3. Власна назва ветеранської організації (рада, асоціація, союз, спілка, організація, товариство) повинна відрізнятися від власної назви будь-якої іншої ветеранської організації, зареєстрованої у порядку, встановленому чинним законодавствомУкраїни. Така назва не може містити найменування іншої ветеранської організації.
4. Власна назва ветеранської організації не може містити: найменування органу державної влади, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд, крім їх центрального апарату управління).
5. Власна назва ветеранської організації навчального закладу, науково-дослідної установи, центрального апарату управління міністерства, агентства, служби, інспекції, комітету, адміністрації, прокуратури, суду, підрозділів безпосереднього їм підпорядкування, у власній назві ветеранської організації можуть використовуватися їх найменування лише за письмової, відповідним чином засвідченої згоди керівництва відповідного центрального апарату управління міністерства, агентства, служби, інспекції, комітету, адміністрації, прокуратури, суду, навчального закладу, науково-дослідної установи та підрозділу безпосереднього їм підпорядкування.
6. Ветеранська організація повинна мати повну свою назву, яка фіксується в статуті всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації або в протоколі установчої конференції територіальної ветеранської організації, або в протоколі установчих зборів ветеранів первинної, місцевої чи функціональної ветеранської організації – вилучити, додати – протоколі загальних зборів, конференції, з’їзду.
7. Ветеранська організація може мати скорочену назву, яка фіксується в її статутних документах або в протокольних рішеннях. Скорочене найменування ветеранської організації не може збігатися із скороченою назвою будь-якого іншого громадського об’єднання, зареєстрованого у порядку встановленому чинним законодавством чи найменуванням із скороченою назвою іншої юридичної особи.
8. Ветеранські організації мають право на використання свого найменування з моменту їх державної реєстрації або прийняття, в установленому чинним законодавством порядку повідомлення про їх утворення.
9. Забороняється – вилучити Використання назви ветеранської організації фізичними та/або юридичними особами, які до неї не належать, а також для цілей, не пов’язаних з діяльністю ветеранської організації – карається відповідно до чинного законодавства України(юристи – дайте зміни до КПК!!!).
10. Зміна найменування ветеранської організації здійснюється на засіданнях загальних зборів, конференції, з’їзду у порядку, визначеному статутом всеукраїнської ветеранської організації, з додержанням вимог законодавства України.
11. Первинні, місцеві, функціональні і територіальні ветеранські організації, які передбачені статутними документами, використовують власну свою назву з доповненнями, які визначають їх місце в організаційній структурі всеукраїнської ветеранської організації.
12. Найменування та всі керівні документи ветеранської організації викладається – уточнити - пишутьсядержавною мовою.
Стаття 23. Статутні документи ветеранської організації
1. Кожна всеукраїнська, додати - а при відсутності такової - відповідна ветеранська організація діє на основі своїх статутних документів. Статутними документами всеукраїнських – замінити відповідних ветеранських організацій є:
1) Статут всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації, легалізованої шляхом державної реєстрації;
2) Положення про символіку (емблему, прапор інші розпізнавальні знаки) всеукраїнської – замінити відповідної ветеранської організації, яке затверджується керівним органом управління всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації та зареєстроване в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;
3) Положення про ревізійну комісію (ревізора) ветеранської організації, яке затверджується керівним органом управління всеукраїнської, додати - а при відсутності такової –відповідної ветеранської організації;
4) Договір про Лігу ветеранів України, яка утворюється всеукраїнськими ветеранськими організаціями при центральному органі виконавчої влади у справах ветеранів, легалізованої шляхом повідомлення про її утворення або шляхом державної реєстрації - вилучити!!!.
2. Керівними статутними документами для діяльності ветеранських організацій та їх осередків, легалізованих відповідно чинного законодавства України є статут всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації у визначеній сфері – а це що?.
Стаття 24. Статут всеукраїнської ветеранської організації
1. Первинні, місцеві, функціональні та територіальні ветеранські організації діють відповідно до статуту всеукраїнської ветеранської організації, цього Закону, та інших законодавчих актів.
2. Статут всеукраїнської ветеранської організації про загальну побудову її територіальних, функціональних, місцевих і первинних осередків приймається і затверджується на всеукраїнській конференції голів територіальних та функціональних рад ветеранських організацій або на з’їзді делегатів, обраних від нижчестоящих ветеранських організацій – див. п.2 ст19, п.1,2 ст 21.
3. Статут всеукраїнської ветеранської організації повинен містити відомості:
1) повну і скорочену назву ветеранської організації, місце знаходження її керівних органів управління – юридичну адресу;
2) фахову сферу діяльності ветеранської організації;
3) мету, принципи і напрямки діяльності та основні завдання і функції ветеранської організації;
4) порядок набуття і припинення членства у ветеранській організації;
5) права та обов’язки членів ветеранської організації;
6) організаційну структуру побудови ветеранської організації;
7) внутрішні процедури ветеранської організації: повноваження вищого органу управління: загальних зборів, конференції, з’їзду; керівних органів управління: президії, правління, бюро тощо, а також ревізійної контрольно-ревізійної) комісії (ревізора) ветеранської організації, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти ветеранську організацію у відповідних інстанціях, та їх заміни – для ветеранських організацій, що не мають статусу юридичної особи;
8) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами управління ветеранської організації, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;
9) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів управління ветеранської організації та порядок розгляду скарг і пропозицій;
10) порядок утворення, діяльності і припинення територіальних, функціональних, місцевих та первинних осередків всеукраїнської ветеранської організації;
11) порядок і терміни звітності керівних органів управління ветеранської організації, в тому числі і перед її членами;
12) порядок здійснення контролю і провадження фінансової та господарської діяльності (у разі її здійснення) для виконання статутних завдань ветеранської організації;
13) порядок внесення змін і доповнень до статутних документів всеукраїнської ветеранської організації;
14) умови і порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації ветеранської організації та вирішення майнових питань.
4. У статуті всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації можуть бути відображені й інші питання, що стосуються особливостей утворення, діяльності, саморозпуску чи реорганізації ветеранських організацій, їх внутрішньої структури, якщо це не суперечить законодавству України.
Стаття 25. Реєстрація ветеранських організацій
1. Ветеранська організація, яка має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (755-IV), з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про громадські об’єднання» (4572-VI).
2. Реєстрація всеукраїнських ветеранських організацій та їх осередків здійснюється безоплатно уповноваженим органом виконавчої влади з питань реєстрації, за місцезнаходженням ветеранських організацій.
3. Зміни до статуту всеукраїнської ветеранської організації, зміни щодо перейменування ветеранської організації, зміни до складу керівних органів управління ветеранських організацій та зміни про їх місцезнаходження реєструється в порядку, визначеному статутом всеукраїнської ветеранської організації, з урахуванням Закону України «Про громадські об’єднання» (4572-VI).
4. З метою обліку ветеранських організацій та забезпечення загального доступу до інформації про ветеранські організації уповноважений орган з питань реєстрації вносить відомості про ветеранські організації до єдиного Реєстру громадських об’єднань, відповідно до вимог Закону України «Про громадські об’єднання» (4572-VI).
Стаття 26. Особливості припинення діяльності ветеранських організацій
1. Діяльність ветеранської організації може бути припинена шляхом саморозпуску або примусового розпуску.
2. Припинення діяльності ветеранської організації як юридичної особи здійснюється:
1) за рішенням вищого органу управління ветеранської організації шляхом саморозпуску або її реорганізації шляхом приєднання до іншої ветеранської організації такого самого статусу;
2) за рішенням суду про заборону шляхом примусового розпуску ветеранської організації.
3. Порядок припинення, реорганізації та заборони діяльності ветеранських організацій, як юридичної особи, проводиться в порядку встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (775-IV) з урахуванням особливостей Закону України «Про громадські об’єднання» (4572-VI).
4. Рішення про саморозпуск ветеранської організації приймається у порядку, встановленому статутом всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск ветеранської організації створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу управління здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення діяльності ветеранської організації як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна ветеранської організації після її ліквідації відповідно до вимог статуту всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації та чинного законодавства України.
5. У разі припинення діяльності ветеранської організації як юридичної особи її майно, після погашення вимог кредиторів, передається ліквідаційною комісією вищестоящій або спорідненій ветеранській організації, або державі.
6. З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про рішення ветеранської організації про саморозпуск розпочинається припинення ветеранської організації як юридичної особи та набуває повноважень ліквідаційна комісія.
7. Реорганізація ветеранської організації, яка має статус юридичної особи, здійснюється шляхом її приєднання до іншої ветеранської організації такого самого статусу. Реорганізація здійснюється на підставі рішення ветеранської організації, яка приєднується, про припинення діяльності з приєднанням до іншої ветеранської організації та рішення ветеранської організації, до якого приєднуються, про згоду на таке приєднання.
8. Вступ ветеранської організації до вищестоящої ветеранської організації не є реорганізацією ветеранської організації і не має наслідком припинення її діяльності.
9. Ветеранська організація може бути заборонена судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення ветеранською організацією вимог статей 36, 37 Конституції України та цього Закону. Заборона ветеранської організації має наслідком припинення її діяльності у порядку, встановленому законодавством України та виключення її з Реєстру громадських об’єднань.
10. Справа про заборону ветеранської організації розглядається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-IV).
11. Припинення ветеранської організації включає: припинення внутрішньо-організаційної діяльності ветеранської організації або припинення ветеранської організації як юридичної особи відповідно до вимог статуту всеукраїнської ветеранської організації з урахуванням цього Закону.
12. Ветеранська організація є такою, що припинила свою діяльність з дати внесення до Реєстру громадських об’єднань та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію щодо припинення діяльності ветеранської організації як юридичної особи.
13. Діяльність ветеранської організації без статусу юридичної особи вважається припиненою з дня отримання повідомлення про таке рішення від керівника органу управління ветеранської організації уповноваженим органом з питань реєстрації. На підставі зазначеного повідомлення уповноважений орган з питань реєстрації вносить відомості про припинення діяльності зазначеної ветеранської організації до Реєстру громадських об’єднань.
Стаття 27. Угоди ветеранських організацій
1. Між ветеранськими організаціями та органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування можуть укладатися генеральні угоди (угоди) про партнерство і співробітництво. Дані угоди можуть укладатись з іншими громадськими об’єднаннями, юридичними і фізичними особами, в тому числі з іноземними неурядовими та міжнародними організаціями.
2. Між Лігою ветеранів України, яка діє при центральному органі виконавчої влади у справах ветеранів, та іноземними неурядовими, міжнародними і вітчизняними громадськими об’єднаннями і юридичними особами може укладатися угода про розробку та провадження спільних заходів щодо стратегії розвитку ветеранського руху, творчої ініціативи та участі ветеранських організацій в економічній, соціальній, політичній, національно-культурній, історичній, аматорській та інших сферах діяльності держави – вилучити, див.п.4 ст 19.
РОЗДІЛ ІV
ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 28. Особливості побудови ветеранських організацій
1. Організаційно всеукраїнська ветеранська організація будується за територіальним, відповідно до адміністративно-територіального устрою України та/або функціональним, відповідно до структури центрального органу виконавчої влади, принципами.
2. Всеукраїнська ветеранська організація, легалізована шляхом державної реєстрації, згідно із своїм статутом може мати регіональні, функціональні, місцеві і первинні ветеранські організації, як її осередки.
3. Утворення регіональних, функціональних, місцевих і первинних осередків всеукраїнської ветеранської організації здійснюється за рішенням вищого органу управління ветеранської організації: з’їзду, конференції, загальних зборів ветеранів.
4. Регіональні, функціональні, місцеві і первинні осередки всеукраїнської ветеранської організації утворюються та діють на основі статуту всеукраїнської ветеранської організації.
5. Територіальним, функціональним, місцевим і первинним осередкам всеукраїнської ветеранської організації, легалізованих шляхом державної реєстрації за згодою керівного органу управління всеукраїнської ветеранської організації, може надаватися статус юридичної особи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (775-4).
Стаття 29. Первинні, місцеві та функціональні ветеранські організації
1. Первинні ветеранські організації, як осередки місцевої ветеранської організації, можуть утворюватись на території селищ, сіл, суб’єктів господарювання за наявності рішення керівного органу управління місцевої ветеранської організації.
2. Місцеві ветеранські організації, як осередки регіональної ветеранської організації, можуть утворюватися на території міст, районів у містах та районів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за наявності рішення керівного органу управління регіональної ветеранської організації.
3. Функціональні ветеранські організації, як осередки всеукраїнської ветеранської організації, можуть утворюватися у центральному апараті управління органу виконавчої влади, навчальних закладах, науково-дослідних установах, в підрозділах безпосереднього підпорядкування центральному органу виконавчої влади, за наявності рішення керівного органу управління всеукраїнської ветеранської організації.
4. Первинні, місцеві та функціональні ветеранські організації утворюються на установчих загальних зборах ветеранів і є основою всеукраїнської ветеранської організації. Первинні, місцеві ветеранські організації підлягають легалізації в установленому законодавством України порядку шляхом повідомлення про їх утворення, а функціональні ветеранські організації легалізують свою діяльність шляхом державної реєстрації.
5. Утворення первинних ветеранських організацій затверджують керівні органи управління відповідних місцевих ветеранських організацій, а утворення місцевих ветеранських організацій затверджують керівні органи управління відповідних регіональних ветеранських організацій. Утворення функціональних ветеранських організацій затверджують керівні органи управління відповідних всеукраїнських ветеранських організацій. Вони є підзвітними перед ними.
6. Місцевим ветеранським організаціям та їх керівним органам управління підпорядковані і підзвітні всі її первинні осередки, які розташовані на територіях селища, села, суб’єкта господарювання.
7. Місцеві та функціональні ветеранські організації які за згодою керівного органу управління всеукраїнської ветеранської організації, легалізували свою діяльність шляхом державної реєстрації мають право отримувати статус юридичної особи відповідно до законодавства України.
8. Первинні, місцеві та функціональні ветеранські організації самостійно здійснюють фіксований прийом індивідуальних і колективних членів до ветеранської організації на загальних зборах ветеранів або на засіданнях своїх керівних органів управління згідно із статутом всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації, та ведуть їх облік в Реєстраційній книзі відповідної ветеранської організації. В обов’язковому порядку – замінити - Окремо беруться на облік ветерани Другої Світової війни, сім’ї померлих ветеранів війни, сім’ї загиблих при виконанні службового обов’язку військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників, а також інваліди війни I групи.
Стаття 30. Регіональні ветеранські організації
1. Регіональні ветеранські організації, як осередки всеукраїнської ветеранської організації, можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, у містах Києві і Севастополі на конференціях голів місцевих ветеранських організацій або на з’їздах(конференціях) делегатів від нижчестоящих ветеранських організацій.
2. Утворення регіональної ветеранської організації погоджується з керівним органом управління всеукраїнської ветеранської організації, якому вони підпорядковані і підзвітні.
3. Регіональним ветеранським організаціям та їх керівним органам управління підпорядковані і підзвітні всі її місцеві осередки, які розташовані на території міста, району міста чи району у відповідному регіоні України.
4. Регіональні ветеранські організації легалізують свою діяльність шляхом державної реєстрації в уповноваженому органі з питань реєстрації і мають право за згодою керівного органу управління всеукраїнської ветеранської організації, отримувати статус юридичної особи відповідно до законодавства України.
Стаття 31. Всеукраїнські ветеранські організації
1. Всеукраїнська ветеранська організація утворюється на всеукраїнській конференції голів регіональних та/або функціональних ветеранських організацій, або на з’їзді делегатів від нижчестоящих ветеранських організацій, яка затверджується вищим її органом управління – конференцією або з’їздом – див. п.1-4 ст.19, 1,2 ст 21 .
2. Ветеранська організація, зареєстрована в установленому законодавством України порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності її регіональних ветеранських організацій у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо така ветеранська організація підтвердила такий статус у порядку, встановленому цим Законом.
3. Підтвердження всеукраїнського статусу ветеранської організації та відмова від такого статусу є добровільним.
4. Для підтвердження всеукраїнського статусу ветеранська організація подає до уповноваженого органу з питань реєстрації заяву за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
5. Уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня надходження заяви за результатами перевірки в Реєстрі громадських об’єднань відомостей регіональних ветеранських організацій вимогам, передбачених частиною першою цієї статті, приймає рішення про підтвердження всеукраїнського статусу ветеранської організації або про відмову у підтвердженні такого статусу. Копія рішення надається ветеранській організації не пізніше наступного дня після його прийняття.
6. У разі прийняття рішення про підтвердження всеукраїнського статусу ветеранської організації уповноважений орган з питань реєстрації не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження заяви, вносить відповідний запис до Реєстру громадських об’єднань.
7. Всеукраїнській ветеранській організації підпорядковані і підзвітні всі регіональні і функціональні ветеранські організації.
8. Всеукраїнська ветеранська організація на підставі статуту легалізує свою діяльність шляхом державної реєстрації і набуває статусу юридичної особи відповідно до законодавства України.
9. Регіональні, функціональні, місцеві і первинні ветеранські організації у своїй діяльності керуються виключно статутом всеукраїнської ветеранської організації та законодавства України.
10. Всеукраїнська ветеранська організація може входити до складу Ліги ветеранів України, а також - вилучити інших громадських об’єднань у тому числі і іноземних неурядових та міжнародних організацій.
11. Всеукраїнська ветеранська організація відповідно до свого статуту може мати у своєму складі виконавчу дирекцію із своїми структурними підрозділами, клубиветеранів та інші керівні органи управління.
12. Відомості про всеукраїнський статус ветеранської організації перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації з даних реєстраційної карти про підтвердження відомостей про юридичну особу, форма якої затверджується Міністерством юстиції України.
13. У разі якщо уповноважений орган з питань реєстрації установить наявність у ветеранській організації, яка підтвердила свій всеукраїнський статус, меншої кількості регіональних ветеранських організацій, ніж передбачено частиною першою цієї статті, він надає ветеранській організації письмове повідомлення про наявність підстав для втрати ветеранською організацією всеукраїнського статусу і вносить до Реєстру громадських об’єднань запис про направлення такого повідомлення.
14. У разі якщо через 60 днів після отримання письмового повідомлення, кількість регіональних ветеранських організацій, за даними Реєстру громадських об’єднань, не відповідатиме вимогам частини другої цієї статті, уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про втрату ветеранської організації всеукраїнського статусу та вносить до Реєстру громадських об’єднань відповідний запис. Копія зазначеного рішення надається ветеранській організації не пізніше наступного дня після його прийняття.
Стаття 32. Ліга ветеранів України
1. Всеукраїнські ветеранські організації можуть на добровільних засадах утворити Лігу ветеранів України, яка діятиме при центральному органі виконавчої влади у справах ветеранів.
2. Утворення Ліги ветеранів України здійснюється на зборах керівників всеукраїнських ветеранських організацій на підставі договору, прийнятого на зборах керівників цих організацій, що виявили бажання входити до складу Ліги ветеранів України.
3. Ліга ветеранів України на підставі договору, затвердженого на зборах керівників всеукраїнських ветеранських організацій легалізує свою діяльність в уповноваженому органі виконавчої влади з питань реєстрації шляхом повідомлення про її заснування або шляхом державної реєстрації.
4. До складу Ліги ветеранів України можуть входити посадові особи центрального органу виконавчої влади у справах ветеранів, представники Кабінету Міністрів України, народні депутати Верховної Ради України, представники центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вітчизняних, іноземних та інших неурядових ветеранських та міжнародних організацій.
5. З метою забезпечення координації діяльності та тісної взаємодії Ліги ветеранів України з органами державної влади, органами місцевого самоврядування керівник Ліги ветеранів України призначається радником Віце-прем’єр Міністра України з гуманітарних питань на штатних або громадських засадах.
6. При Лізі ветеранів України може бути утворено «Благодійний фонд допомоги ветеранам України» із статусом юридичної особи відповідно до законодавства України.- вилучити!!!
РОЗДІЛ V
ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ВЕТЕРАНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Стаття 33. Вищі органи управління ветеранської організації
1. Вищим керівним органом управління ветеранських організацій є їх колегіальний орган – з’їзд, конференція або загальні збори ветеранів, які здійснюють свої повноваження згідно із статутом всеукраїнської ветеранської організації та чинним законодавством.
2. Рішення про скликання з’їзду, конференції чи загальних зборів ветеранів приймається керівним органом управління відповідної ветеранської організації або на вимогу не менше як однієї третини голів – замінити – керівних органіврегіональних та функціональних або місцевих рад ветеранів, або членів місцевої чи первинної ветеранської організації.
Стаття 34. Керівні органи управління ветеранської організації
1. Керівними органами управління ветеранської організації є:
1) для всеукраїнських ветеранських організацій – з’їзд або конференція, президія(виконком, провід тощо) та голова (асоціації, союзу, спілки, організації, товариства);
2) для регіональних ветеранських організацій – конференція, правління(виконком, провід тощо), голова ради ветеранів (АР Крим, областей, м. Києва і Севастополя);
3) для функціональних ветеранських організацій – загальні збори ветеранів, правління(виконком, провід тощо), голова ради ветеранів;
4) для місцевих ветеранських організацій – загальні збори ветеранів, бюро,(виконком, провід тощо)голова ради ветеранів;
5) для первинних ветеранських організацій – загальні збори ветеранів, голова ради ветеранів.
2. Повноваження керівних органів управління ветеранських організацій визначаються статутом всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації.
3. Персональний склад органів управління всеукраїнських, регіональних, функціональних, місцевих та первинних ветеранських організацій обирається їх вищими керівними органами управління – з’їздом, конференцією, загальними зборами ветеранів згідно вимог статуту всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації.
Стаття 35. Виконавчі органи управління ветеранської організації
1. Для належного забезпечення поточної діяльності ветеранської організації при їх керівних органах управління можуть утворюватися виконавчі органи управління (секретаріат,дирекція), працівники яких можуть виконувати свої функції, передбачені статутом всеукраїнської ветеранської, додати - а при відсутності такової - відповідної організації на штатних або громадських засадах.
2. На штатних працівників виконавчих органів управління ветеранської організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.
3. Керівний орган управління ветеранської організації самостійно вирішує питання щодо умов та оплати праці своїх працівників, які працюють за трудовим договором відповідно до вимог законодавства України.
Стаття 36. Контролюючі органи управління ветеранської організації
1. Розпорядчі та контролюючі функції у ветеранській організації здійснюють ревізійна(контрольно-ревізійна) комісія або ревізор ветеранської організації, персональний склад яких обирається вищим органом управління ветеранської організації.
РОЗДІЛ VІ
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 37. Загальні засади легалізації ветеранських організацій
1. Легалізація (офіційне визнання) ветеранської організації є обов’язковою і здійснюється шляхом її державної реєстрації або шляхом повідомлення про її утворення.
2. Діяльність ветеранської організації, яка не легалізована або примусово розпущена за рішенням суду є протизаконною.
3. Ветеранська організація, яка має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців» (775-4), з урахуванням особливостей установлених цим Законом.
4. Реєстрація ветеранської організації здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства України покладені повноваження з питань реєстрації громадських об’єднань (далі - уповноважений орган з питань реєстрації), за місцем знаходження керівних органів управління ветеранської організації.
5. Регіональні, функціональні, місцеві та первинні ветеранські організації утворюються та діють на підставі статуту відповідної всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації.
6. Керівник та/або засновники ветеранської організації несуть відповідальність за достовірність інформації, що міститься в поданих до уповноваженого органу з питань реєстрації документів.
7. Легалізація ветеранської організації, що має одну і ту ж назву не допускається. У разі коли із заявою про легалізацію звертається ветеранська організація, що має одну і ту ж назву перевага віддається ветеранській організації, яка першою подала заяву про легалізацію.
8. При розгляді питання уповноваженим органом з питань реєстрації про легалізацію ветеранської організації на його засіданні можуть бути присутніми керівник або засновники ветеранської організації.
Стаття 38. Легалізація ветеранських організацій шляхом
державної реєстрації
1. Для реєстрації всеукраїнської, регіональної або функціональної ветеранської організації її керівник або засновники для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення ветеранської організації подають до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням керівних органів управління ветеранської організації заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додається:
1) протокол установчого з’їзду або конференції які прийняли рішення про утворення всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації, затвердження її статуту та про вибори керівних і контролюючих органів управління ветеранської організації з дотриманням вимог цього Закону;
2) статут всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації (у двох примірниках);
3) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації ветеранської організації, як юридичної особи;
4) відомості про засновників ветеранської організації із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця постійного проживання;
5) відомості про склад керівних органів управління ветеранської організації із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження керівника, місце постійного його проживання, посади членів інших керівних органів управління, контактного номеру телефону та інших засобів зв’язку, а також зазначені відомості про засновників ветеранської організації, які мають право представляти ветеранську організацію для здійснення реєстраційних дій;
6) дані про наявність регіональних і функціональних осередків всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації підтверджені протоколами з’їзду або конференції всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації;
7) дані про наявність місцевих осередків регіональної ветеранської організації, підтверджені протоколами конференції регіональної ветеранської організації;
8) документ, який підтверджує місце знаходження ветеранської організації (гарантійний лист органу виконавчої влади або його територіального, функціонального чи місцевого органу або підрозділу, військової частини або військового з’єднання, при яких утворена ветеранська організація).
2. Заява та документи зазначені в цій статті Закону підписує керівник або засновники ветеранської організації, які мають представляти ветеранську організацію для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначених у заяві про реєстрацію ветеранської організації засвідчується нотаріально.
3. У разі неподання документів для реєстрації ветеранської організації протягом 60 днів з дня її утворення, така ветеранська організація не вважається утвореною.
4. Уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дати надходження документів, зазначених у цій статті Закону, проводить правову експертизу документів та приймає рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації ветеранської організації.
5. Уповноважений орган з питань реєстрації за заявою осіб, які подали документи на реєстрацію, може продовжити строк розгляду документів, але не більше ніж на десять робочих днів для виправлення помилок або неточностей в документах, які не є порушеннями чинного законодавства або подання документів у повному обсязі.
6. У разі відсутності підстав для відмови у державній реєстрації уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення у формі наказу про реєстрацію ветеранської організації та вносить до Реєстру громадських об’єднань відомості про зареєстровану ветеранську організацію та забезпечує внесення відомостей про зареєстровану ветеранську організацію як юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
7. Уповноважений орган з питань реєстрації видає керівнику або засновникам свідоцтво про реєстрацію ветеранської організації як громадської організації установленого Кабінетом Міністрів України зразка один примірник статуту з відміткою про реєстрацію, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
8. Державна реєстрація змін та доповнень до статуту всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації, а також зміни у складі керівних органів управління ветеранської організації, зміни особи (осіб) представляти ветеранську організацію, зміну знаходження керівних органів управління ветеранської організації здійснюється за попередньої їх правової експертизи та відповідно до цього Закону.
9. У разі втрати свідоцтва про реєстрацію та/або статуту всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації її керівнику може бути видано дублікати відповідно до вимог законодавства України.
10. Рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого органу з питань реєстрації, прийняті (вчинені) на підставі цієї статті, можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-IV).
Стаття 39. Легалізація ветеранських організацій шляхом
повідомлення про утворення
1.Ветеранська організація, яка має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, повідомляє про своє утворення уповноважений орган з питань реєстрації протягом 60 днів з дня її утворення.
2. Для легалізації ветеранської організації шляхом повідомлення про її утворення засновники (або її керівник) подають уповноваженому органу з питань реєстрації за місцезнаходженням керівного органу управління ветеранської організації заяву про її утворення заформою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:
1) примірник оригіналу протоколу установчих загальних зборів ветеранів, з дотриманням вимог цього Закону;
2) відомості про засновників ветеранської організації із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, адреси місця постійного проживання;
3) відомості про керівника ветеранської організації, уповноваженого представляти ветеранську організацію із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, контактного номеру телефону та інших засобів зв’язку, до яких додається письмова згода цього керівника;
4) основна мета (цілі) діяльності і назва ветеранської організації, дата прийняття рішення про заснування ветеранської організації та місце знаходження керівного органу управління ветеранської організації.
3. Заява підписується засновниками (керівником) ветеранської організації, а справжність їх підписів засвідчується нотаріально.
4. Письмове повідомлення про заснування ветеранської організації подається до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням керівного органу управління ветеранської організації.
5. У разі відповідності поданих документів вимогам цього Закону уповноважений орган з питань реєстрації протягом п’яти робочих днів з дня отримання документів про утворення ветеранської організації, приймає рішення про їх прийняття, проводить його правову експертизу на предмет письмового повідомлення та вносить відомості про ветеранську організацію до Реєстру громадських об’єднань. Копія рішення про прийняття письмового повідомлення надається засновникам (керівнику) ветеранської організації не пізніше наступного дня після його прийняття.
6. У разі невідповідності поданих документів вимогам цього Закону уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого цією статтею, приймає рішення про повернення документів на доопрацювання в якому зобов’язаний вказати кінцевий термін повторного подання виправлених документів та вичерпний перелік недоліків, або про неприйняття повідомлення про утворення ветеранської організації, яке має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави неприйняття повідомлення про утворення. Копія зазначеного рішення надається засновникам (керівнику) ветеранської організації, не пізніше наступного дня після його прийняття.
7. У разі усунення ветеранською організацією невідповідностей поданих документів вимогам цього Закону уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про прийняття повідомлення про утворення цієї ветеранської організації протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, якими усунено такі невідповідності. Копія рішення про прийняття письмового повідомлення надається засновникам (керівнику) ветеранської організації, не пізніше наступного дня після його прийняття.
8. Ветеранська організація повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про зміну найменування ветеранської організації, її мети (цілей), зміну керівника ветеранської організації, протягом місяця з дня прийняття відповідних змін у порядку, передбаченому цим Законом.
9. Відмова у внесенні відомостей до Реєстру громадських об’єднань без подання адміністративного позову про примусовий розпуск ветеранської організації без статусу юридичної особи не дозволяється.
10. Ветеранська організація, яка легалізована шляхом повідомлення про її утворення, для отримання статусу юридичної особи, за згодою керівного органу управління всеукраїнської ветеранської організації, може звернутися до уповноваженого органу з питань реєстрації для проведення процедури державної реєстрації. Державна реєстрація такої ветеранської організації здійснюється у порядку, визначеному Законом України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (755-IV) з урахуванням особливостей цього Закону.
Стаття 40. Реєстр ветеранських організацій
1. З метою обліку ветеранських організацій та забезпечення загального доступу до інформації про ветеранські організації уповноважений орган з питань реєстрації веде Реєстр громадських об’єднань.
2. Включення відомостей про ветеранські організації здійснюється уповноваженим органом з питань реєстрації згідно з відомостями, що містяться в документах, які подаються ветеранськими організаціями в порядку, передбаченому цим Законом. Обробка персональних даних та оприлюднення в Реєстрі громадських об’єднань відомостей про засновників (керівників) ветеранської організації та осіб, обраних до складу керівних органів управління ветеранської організації здійснюється уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до законодавства у сфері захисту персональних даних.
3. Основні відомості реалізації права доступу до відомостей Реєстру громадських об’єднань є відкритими для безоплатного доступу на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань реєстрації.
4. Для реалізації права доступу до відомостей Реєстру громадських об’єднань користувачам надається можливість пошуку, перегляду, копіювання та друкування таких відомостей.
5. Порядок ведення Реєстру громадських об’єднань визначається Кабінетом Міністрів України.
6. Порядок ведення Реєстру членів регіональних, функціональних, місцевих та первинних ветеранських організацій визначається статутом всеукраїнської ветеранської організації.
Стаття 41. Символіка всеукраїнських ветеранських організацій
1. Всеукраїнська, додати - а при відсутності такової - відповідна ветеранська організація зі статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор, інший розпізнавальний знак), яка затверджується відповідно до її статуту та підлягає реєстрації у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Інформація про зареєстровану в установленому порядку символіку всеукраїнської, додати - а при відсутності такової - відповідної ветеранської організації є відкритою для ознайомлення.
3. За реєстрацію символіки, заміну свідоцтва про реєстрацію символіки у зв’язку з пошкодженням, видачу дубліката оригіналу свідоцтва про реєстрацію символіки всеукраїнської ветеранської організації у зв’язку з його втратою вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України і не може перевищувати десяти – маразм!!! Вписати одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
4. Всеукраїнська, додати - а при відсутності такової - відповідна ветеранська організація та її осередки мають право на використання власної символіки з моменту її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки особами без згоди такої організації та для цілей, не пов’язаних з діяльністю всеукраїнської ветеранської організації – див. п.9 ст.22.
РОЗДІЛ VІІ
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 42. Право ветеранських організацій представляти і захищати
права та інтереси членів ветеранської організації
1. Ветеранські організації здійснюють представництво і захист суспільних, зокрема: економічних, правових, пенсійних, медичних, реабілітаційних, оздоровчих, спортивних, інтелектуальних, наукових, історичних, національно-культурних, вікових й інших спільних інтересів членів ветеранської організації у відносинах з державними органами влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та іншими юридичними особами.
2. У питаннях спільних інтересів ветеранів, ветеранські організації здійснюють представництво та захист їх інтересів незалежно від їх членства у ветеранській організації.
3. У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів ветеранські організації здійснюють представництво та їх захист у порядку, передбаченому законодавством України, статутними документами та угодами ветеранських організацій про партнерство і співробітництво з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та іншими юридичними особами.
4. Ветеранські організації мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових органів.
Стаття 43. Право ветеранських організацій на ведення переговорів
та укладання угод про партнерство і співробітництво
1. Ветеранські організації мають право вести колективні переговори і спільні консультації на рівні органів виконавчої влади, їх структурних, регіональних, функціональних та місцевих підрозділів, органів місцевого самоврядування, вітчизняних, іноземних неурядових і міжнародних громадських об’єднань, здійснювати укладання генеральних, регіональних і місцевих угод про партнерство і співробітництво від імені ветеранської організації у порядку, встановленому законодавством України.
2. Органи виконавчої влади, їх підрозділи, органи місцевого самоврядування зобов’язані брати участь у переговорах з ветеранськими організаціями щодо укладання угод про партнерство і співробітництво.
3. Ветеранські організації здійснюють контроль за виконанням угод органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування про партнерство і співробітництво.
4. У разі порушення умов угоди ветеранські організації мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в місячний термін. У разі відмови усунути виявлені порушення або недосягнення згоди у зазначений термін ветеранські організації мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність службових, або посадовихосіб до відповідного органу виконавчої влади, їх підрозділів, органу місцевого самоврядування або до місцевого суду.
Стаття 44. Право ветеранських організацій щодо соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня ветеранів
Ветеранські організації можуть брати участь у визначенні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування основних критеріїв життєвого рівня: прожиткового мінімуму; мінімальних розмірів грошового утримання; заробітної плати; пенсій; соціальних виплат; політики ціноутворення та у розробці соціально-економічних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток ветеранів і людей літнього віку, а також соціальний захист у разі повної або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Стаття 45. Право ветеранських організацій щодо здійснення громадського контролю за додержанням вимог законодавства
1. Ветеранські організації мають право брати участь у порядку, визначеному законодавством України, у розробленні проектів законодавчих та нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності ветеранських організацій та важливих питань державного і суспільного життя.
2. Проекти законів та нормативно-правових актів, які стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування суб’єктам законодавчої ініціативи з урахуванням пропозицій ветеранських організацій.
3. Проекти нормативно-правових актів, які стосуються службових і трудових відносин або соціального захисту ветеранів розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних ветеранських організацій.
4. Всеукраїнські ветеранські організації мають право вносити пропозиції суб’єктам законодавчої ініціативи і відповідним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування про прийняття або внесення змін до законів й інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-економічної сфери відносно ветеранів.
5. Ветеранські організації мають право звертатися у порядку, визначеному законодавством України, до органів державної влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами та отримувати від них відповіді в установлені законодавством України терміни.
6. Ветеранські організації мають право брати участь при розгляді питань органами державної влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, та громадськими об’єднаннями своїх пропозицій, зауважень, клопотань, заяв та скарг.
7. Для здійснення цих функцій ветеранські організації можуть створювати служби правової допомоги та відповідні комісії, затверджувати положення про них. Керівники органів управління ветеранських організацій мають право вносити органам державної влади, їх підрозділам, органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства з питань про охорону праці, створення безпечних і нешкідливих умов несення служби, належних санітарно-побутових умов, за належним забезпеченням засобами індивідуального і колективного захисту та спецодягом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які єобов’язковими для розгляду та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді.
8. У разі не надання ветеранській організації аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність службових або посадових осіб можуть бути оскаржені до органів державної влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування або до місцевого суду.
Стаття 46. Право ветеранських організацій у забезпеченні зайнятості ветеранів, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу звільнених у запас або у відставку, учасників антитерористичної операції
1. Ветеранські організації можуть брати участь у розробленні державної політики, а також цільових державних, регіональних і місцевих програм зайнятості військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу після їх звільнення у відставку чи запас, учасників антитерористичної операції, проводити спільні консультації з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування та пропонувати заходи щодо їх соціального захисту, здійснювати контроль за виконанням законодавства про зайнятість.
2. Права та повноваження ветеранських організацій щодо забезпечення зайнятості ветеранів від безробіття та його наслідків визначаються чинним законодавством України і угодами про партнерство та співробітництво.
3. У разі, якщо орган виконавчої влади чи його підрозділи планують звільнення військовослужбовців чи осіб рядового і начальницького складу з причин економічного, структурного чи аналогічного характеру, або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією військових частин або органів чи підрозділів відповідного органу виконавчої влади, або зміною їх форми власності, вони мають завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати відповідним ветеранським організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, а також провести консультації з ветеранськими організаціями про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму, або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
4. Ветеранські організації мають право вносити пропозиції органам виконавчої влади та їх підрозділам про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних із звільненням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які є обов’язковими для розгляду.
5. Ветеранські організації спільно з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органи місцевого самоврядування сприяють залучанню ветеранів до посильної їх трудової, виробничої та громадської діяльності.
6. Органи виконавчої влади, їх підрозділи, органи місцевого самоврядування зобов’язані брати участь у заходах, які проводять ветеранські організації щодо захисту соціально-економічних прав ветеранів та людей літнього віку на їх запрошення.
Стаття 47. Право ветеранських організації з питань охорони здоров’я, розвитку фізичної культури, спорту, туризму та охорони довкілля
1. Ветеранські організації організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів ветеранських організацій у сфері охорони здоров’я, медико-соціального забезпечення та транспортного і побутового обслуговування.
2. Ветеранські організації мають право брати участь у діяльності експертних, консультативних та наглядових радах, створених при закладах охорони здоров’я, а також можуть брати участь у розвитку масової фізичної культури, спорту, туризму, при підтримці спортивних організацій, створених при органах виконавчої влади, їх підрозділах, органах місцевого самоврядування, а також загального користування ветеранами і людьми літнього віку надбаннями української національної та світової культури.
3. Ветеранські організації можуть брати участь в охороні довкілля, захисті населення від негативного екологічного та техногенного впливу, сприяти діяльності громадським природоохоронним організаціям, брати участь у проведенні громадських екологічних і техногенних експертиз, здійснювати іншу не забороненому законодавством України діяльність у цій сфері.
Стаття 48. Право і обов’язки ветеранських організацій у сфері духовних, історичних і національно-культурних інтересів
1.Ветеранські організації зобов’язані сприяти увічненню Перемоги у Другій Світовій війні, турбуватись про збереження пам’ятників, братських могил, меморіалів, присвячених захисникам Вітчизни, видатним людям праці, науки і культури. Ініціювати спорудження пам’ятників, пам’ятних знаків, стел, бюстів, меморіалів, присвячених захисникам Вітчизни, видатним українцям, а також особам, які загинули під час виконання службових обов’язків за їх героїчні вчинки.
2. Ветеранські організації мають право брати участь у створенні умов для подальшого розвитку історико-культурної спадщини і музейної справи, в організації літературної, художньої і наукової роботи, народної творчості та самодіяльного мистецтва серед ветеранів та людей літнього віку.
3. Ветеранські організації організовують та здійснюють заходи щодо вивчення історії створення і функціонування військових частин, їх з’єднань, підрозділів центральних органів виконавчої влади, сприяють та беруть участь у пропаганді славетних героїчних і трудових традицій українського народу.
4. Ветеранські організації сприяють здійсненню заходів з професійного розвитку молодих спеціалістів, відповідального їх ставлення до військової, службової та трудової діяльності та беруть участь у національно-патріотичному вихованні молодих спеціалістів, підростаючого покоління і молоді на кращих традиціях старших поколінь, культурного і духовного надбання, поваги до батьків, збереження спадкоємності поколінь та підтриманні їх морального стану, ведення здорового способу життя, профілактики правопорушень.
5. Державні і комунальні засоби масової інформації мають право безкоштовно висвітлювати діяльність ветеранських організацій та їх керівних органів управління, сприяти створенню належних умов державними установами, підприємствами, організаціями, іншими громадськими об’єднаннями для їх діяльності.
Стаття 49. Право ветеранських організацій з питань житлової політики
Ветеранські організації відповідно до своїх статутних завдань і мети можуть брати участь у роботі відповідних житлових комісій, у розробленні державної житлової політики та забезпеченні збереження житлового фонду у військових містечках, а також у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення житлом та у захисті економічних і соціальних прав ветеранів, учасників антитерористичної операції, а також військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, звільнених у запас або у відставку.
Стаття 50. Право ветеранських організацій щодо створення
культурно-освітніх та інших центрів
Для вирішення актуальних проблем ветеранського руху, підготовки та підвищення кваліфікації ветеранських кадрів, з метою захисту прав та інтересів членів ветеранських організацій всеукраїнські ветеранські організації мають право, за рахунок власних коштів, створювати культурно-освітні, соціально-аналітичні, правові, статистичні, соціологічні навчальні центри та центри незалежних експертиз.
Стаття 51. Право ветеранських організацій на одержання інформації
1. Ветеранські організації мають право одержувати безоплатно інформацію від органів державної влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень та розпорядників публічної інформації з питань, що стосуються військових, службових, трудових і соціально-економічних законних інтересів своїх членів. Зазначена інформація має бути надана в терміни визначені законодавством України.
2. Ветеранські організації мають право безоплатно одержувати від Державної служби статистики України статистичні дані із соціально-економічних питань відносно ветеранів та людей літнього віку.
Стаття 52. Право ветеранських організацій у вирішенні
службових і трудових спорів
1. Ветеранські організації мають право представляти інтереси ветеранів в органах державної влади, їх підрозділах, органах місцевого самоврядування, що розглядають індивідуальні службові чи трудові спори в колективах.
2. Ветеранські організації мають право представляти інтереси ветеранів учасників антитерористичної операції при вирішенні колективних службових і трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством України.
3. Керівники (представники) ветеранських організацій мають право брати участь у діяльності комісій з вирішення службових і трудових спорів в арбітражі та інших органах, які розглядають колективні службові чи трудові спори (конфлікти), які виникли в колективі.
Стаття 53. Обов’язки ветеранських організацій щодо захисту
прав та інтересів своїх членів
Ветеранські організації, здійснюючи представництво та захист контрактних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, повинні додержуватися Конституції України (254к/96 – ВР), законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати вимоги угод про партнерство і співробітництво з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, вітчизняними, іноземними неурядовими і міжнародними організаціями, які вони уклали та взяли на себе відповідні зобов’язання.
Стаття 54. Право ветеранських організацій щодо заохочення своїх членів, активістів ветеранського руху, переможців конкурсів, фестивалів, спортивних змагань
Ветеранські організації відповідно до своїх статутних документів мають право заохочувати своїх членів, а також переможців конкурсів, фестивалів, спортивних змагань тощо коштами, цінними подарунками, відзнаками, сувенірною продукцією, кубками, дипломами та іншими винагородами, а також забезпечити підготовку пропозицій до органів державної влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування щодо подання до нагородження активістів ветеранського руху державними, відомчими та громадськими відзнаками, іншими видами морального та матеріального заохочення своїх членів.
Стаття 55. Право ветеранських організацій на розміщення їх керівних органів управління у службових приміщеннях органів виконавчої влади,
їх підрозділах та органах місцевого самоврядування
1. Ветеранські організації можуть мати у власності будівлі, споруди, приміщення, транспортні засоби, обладнання та інше рухоме і нерухоме майно, відповідно до законодавства України, які необхідні для здійснення їх статутної діяльності.
2. Керівні органи управління ветеранських організацій, які заключили генеральні угоди (угоди) про партнерство і співробітництво з центральними органами виконавчої влади, їх підрозділами та органами місцевого самоврядування,мають право на їх безоплатне розміщення у службових приміщеннях цих органів виконавчої влади, їх підрозділах та органах місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
3. Виселення ветеранських організацій із займаних приміщень, наданих їм відповідно до законодавства України для проведення статутної діяльності, забороняється.
Стаття 56. Право ветеранських організацій на проведення масових заходів
1. Ветеранські організації мають право на організацію та проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій з метою захисту службових, трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів відповідно до законодавства України.
2. Ветеранські організації мають право брати участь у проведенні урочистих заходів з нагоди державних, відомчих і місцевих свят, історичних подій та ювілейних дат.
Стаття 57. Право ветеранських організацій брати участь
у цивільно-правових відносинах
Ветеранські організації, які легалізовані шляхом державної реєстрації або шляхом повідомлення про заснування мають право бути учасниками цивільно-правових відносин та набувати майнових і немайнових прав відповідно до законодавства України.
Стаття 58. Право ветеранських організацій на проведення
громадської експертизи
1. Ветеранські організації відповідно до реалізації статутних завдань і мети мають право проводити громадську експертизу діяльності органів виконавчої влади, їх підрозділів та органів місцевого самоврядування, готувати обґрунтовані пропозиції щодо усунення недоліків та отримувати, у зазначені законодавством України терміни, плани заходів по їх усуненню.
2. Разом з комісіями відповідних міністерств і відомств, державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівники або представники ветеранських організацій можуть брати участь у перевірці діяльності відомчих підприємств житлово-комунального та побутового господарства, громадського харчування, медичних, реабілітаційних і оздоровчих установ, шпиталів, пансіонатів щодо обслуговування ветеранів, членів їх сімей та учасників антитерористичної операції.
Стаття 59. Право ветеранських організацій надавати допомогу
іншим громадським організаціям
Ветеранські організації мають право ідейно, організаційно та морально підтримувати інші громадські об’єднання та надавати допомогу у їх створенні і функціонуванні.
Стаття 60. Право ветеранських організацій пропагувати свої ідеї та мету
1. Ветеранські організації мають право вільно поширювати інформацію про свою діяльність та пропагувати свої ідеї і мету, а також підтримувати зв’язки з ветеранською громадськістю іноземних замість російської кальки - зарубіжних країн, піклуватися про зміцнення дружби між народами та поширювати інформацію про розвиток міжнародного ветеранського руху.
2. Для висвітлення своєї діяльності ветеранські організації зі статусом юридичної особи мають право бути засновниками друкованих і електронних засобів масової інформації, здійснювати видавничу діяльність, створювати документальні теле- кінофільми з обміну досвідом роботи та з метою національно-патріотичного виховання підростаючого покоління та молоді.
3. Ветеранські організації мають право створювати власні веб-сайти та/або веб-сторінки на веб-сайтах центральних органів виконавчої влади, їх підрозділів та органів місцевого самоврядування.
Стаття 61. Право ветеранських організацій на проведення
агітаційно-пропагандистської роботи
Ветеранські організації мають право відповідно до статутних документів проводити з’їзди, конференції, загальні збори, круглі столи, фестивалі, виставки, огляди, конкурси, семінари, лекції інші суспільно-ідеологічні заходи, а також на видавництво і реалізацію власної соціально-ідеологічної літератури та інших агітаційно-пропагандистських матеріалів соціального і національно-патріотичного спрямування.
РОЗДІЛ VІІІ
ГАРАНТІЇ ПРАВ ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 62. Гарантії щодо діяльності ветеранських організацій
1. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів ветеранських організацій, діяльність яких легалізована у порядку, передбаченому законодавством України.
2. Керівники органів управління ветеранських організацій мають повноваження:
1) безперешкодного доступу в будівлі органів виконавчої влади, їх підрозділів та органів місцевого самоврядування, де створені і діють ветеранські організації або працюють ветерани;
2) безпосередньо звертатися з ветеранських питань усно або письмово до керівництва та інших посадових і службових осіб органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування та керівників підприємств, установ і організацій де працюють ветерани;
3) розміщувати у приміщенні і на території органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування, в доступних місцях власну інформацію (за згодою);
4) перевіряти розрахунки з використання коштів для соціальних, медичних і реабілітаційно-оздоровчих заходів та житлового забезпечення ветеранів і учасників антитерористичної операції;
5) одержувати від органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування та їх службових і посадових осіб відповідні документи, відомості та пояснення, що стосуються сфери їх діяльності, виконання угод, додержання законодавства України з питань соціального, економічного, правового, пенсійного, медичного, реабілітаційного, оздоровчого та іншого забезпечення ветеранів у тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які звільнені у відставку або запас, а також учасників антитерористичної операції.
3. У разі відмови надати таку інформацію або дозвіл на отримання інформації – ці дії або бездіяльність посадових і службових осіб можуть бути оскаржені до органів державної влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення або місцевого суду.
Стаття 63. Засади взаємовідносин органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення
з ветеранськими організаціями
1. Органи виконавчої влади, їх підрозділи, органи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення в установленому законодавством України порядку зобов’язані:
1) сприяти діяльності ветеранським організаціям у реалізації їх мети і завдань, передбачених їх статутними документами;
2) залучати ветеранські організації до процесу формування і реалізації державної політики та вирішення питань регіонального і місцевого значення шляхом проведення консультацій з ветеранським активом;
3) залучати представників ветеранських організацій для участі у роботі консультативних та інших дорадчих органів, створюваних при органах виконавчої влади, їх підрозділах, органах місцевого самоврядування у вирішенні важливих питань державного, регіонального, місцевого і суспільного значення;
4) Консультації з ветеранськими організаціями обов'язкові у рамках підготовки проектів будь-яких актів законодавства, які впливають на статус ветеранів та ветеранські організації, їх фінансування або сфери діяльності;
5) забезпечити, з правом дорадчого голосу, участь керівників органів управління ветеранських організацій (при їх згоді) у роботі колегій, атестаційних, житлових, тендерних та соціально-гуманітарних комісіях, а також в комісіях з реалізації надлишкового майна, радах наставників, громадських радах й інших консультативно-дорадчих органах, створюваних при органах виконавчої влади, їх підрозділах та органах місцевого самоврядування;
6) залучати, у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, ветеранські організації до виконання замовлень на послуги для державних, регіональних та місцевих потреб;
7) надавати ветеранським організаціям, їх керівним органам управління фінансову підтримку із державного та місцевих бюджетів, необхідну для реалізації їх мети і завдань та утримання штатної чисельності найманих працівників;
8) запрошувати ветеранські організації для участі при визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, розміру мінімальних пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробки соціальних програм, спрямованих на створення умов і забезпечення гідного життя для ветеранів та членів їх сімей;
9) створювати умови для розвитку масової фізичної культури, спорту, туризму, народної творчості, самодіяльного мистецтва серед ветеранів, можливості загального користування ветеранами та людьми літнього віку надбаннями української національної та світової культури, а також організовувати проведення заходів щодо охорони довкілля, захисту населення від негативного екологічного і техногенного впливу;
10) спільно з ветеранськими організаціями брати участь у національно-патріотичному вихованні молодих спеціалістів у визначеній сфері, підростаючого покоління та молоді на кращих традиціях старших поколінь, культурного і духовного надбання, сприяти ветеранським організаціям у подальшому розвитку історико-культурної спадщини українського народу та музейної справи, збереженню спадкоємності поколінь, поважного відношення молоді до батьків, ветеранів, людей літнього віку, а також здійснювати контроль за реалізацією прав ветеранів у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги, реабілітаційного транспортного та побутового обслуговування.
Стаття 64. Співробітництво ветеранських організацій з органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування та органами самоорганізації населення
1. Ветеранські організації та їх керівні органи управління рекомендують своїх представників для участі, на громадських засадах, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних підрозділах, створюваних органами виконавчої влади, їх підрозділами, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, а також забезпечують участь своїх представників у засіданнях цих органів і підрозділів, при розгляді питань, які стосуються правового та соціального захисту ветеранів, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу звільнених у запас або відставку, та учасників антитерористичної операції.
2. Ветеранські організації можуть брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (1160-IV).
3. Ветеранські організації, які одержують, краще - отримують фінансову та матеріальну підтримку, мабуть - допомогу з державного та/або місцевого бюджетів, від інших юридичних чи фізичних осіб зобов’язані подавати звіти про цільове використання коштів і матеріальних цінностей органам виконавчої влади, їх підрозділам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, іншим юридичним чи фізичним особам, що їх надавали в порядку, визначеному законодавством України.
4. Втручання органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та інших громадських об’єднань у діяльність ветеранських організацій так само, як втручання ветеранських організацій у діяльність органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів ісцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та інших громадських об’єднань, забороняється.
Стаття 65.Надання ветеранським організаціям будинків, споруд
і приміщень для ведення культурно-освітньої, оздоровчої,
фізкультурної та спортивної роботи
Органи виконавчої влади та їх підрозділи, органи місцевого самоврядування надають ветеранським організаціям будинки, споруди, приміщення, в тому числі орендовані, які призначені для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед військовослужбовців, осіб рядового і начальницького(старшинського) складу та працівників, а також оздоровчі табори у користування ветеранам та їх сім’ям на безкоштовній основі.
Стаття 66. Надання фінансової, матеріальної
та оздоровчої підтримки ветеранам
1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції, надають ветеранським організаціям фінансову і матеріальну підтримку за рахунок державного та місцевого бюджетів.
2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції, розробляють та затверджують програми фінансової підтримки ветеранських організацій у відповідних бюджетах.
3. Юридичні і фізичні особи, які виділяють благодійні кошти на потреби ветеранських організацій, їх керівних органів управління, звільнюються від оподаткування їх виробничої діяльності на суму наданої фінансової допомоги.
Стаття 67. Створення належних умов для діяльності
ветеранських організацій
1. Центральні і місцеві органи виконавчої влади та їх підрозділи, органи місцевого самоврядування з метою створення належних умов для діяльності ветеранських організацій, виділяють їм безкоштовно приміщення та інвентар з усім необхідним обладнанням, комп’ютерами, оргтехнікою, аудіо - та відеоапаратурою, іншим майном, забезпечують, при необхідності, транспортом, засобами зв’язку, охороною тощо.
2. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водою та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном, телефаксом, електронною поштою, Інтернетом, веб-сайтом або веб-сторінкою у приміщеннях та/або будинках, які вони займають.
Стаття 68. Гарантії для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників обраних до керівних органів управління ветеранських організацій
1. Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького(старшинського) складу, державним службовцям і працівникам (ветеранам) центральних органів виконавчої влади та їх підрозділів, обраних до складу керівних органів управління ветеранських організацій гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.
2. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців, осіб рядового і начальницького(старшинського) складу, державних службовців і працівників (ветеранів), які є членами керівних органів управління ветеранських організацій, допускається лише за згодою керівного органу управління ветеранської організації, членами якої вони є.
3. Звільнення членів керівного органу управління ветеранської організації, крім додержання загального порядку, допускається за наявності згоди керівного органу управління ветеранської організації, членами якої вони є, та/або вищестоящого керівного органу управління ветеранської організації.
4. Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького(старшинського) складу, державним службовцям і працівникам (ветеранам) центральних органів виконавчої влади та їх підрозділів – членам керівних органів управління ветеранських організацій надається вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконанні інших обов’язків в інтересах колективу, а також на участь у роботі керівних органів управління ветеранської організацій не менше ніж чотири години на тиждень.
5. На час навчання, участь в заходах, які проводяться ветеранськими організаціями, обміну досвідом роботи військовослужбовцям, особам рядового і начальницького(старшинського) складу, державним службовцям і працівникам (ветеранам), обраних до складу керівних органів управління ветеранських організацій, центральними органами виконавчої влади та їх підрозділами, надається додаткова відпустка тривалістю до шести календарних днів на рік із збереженням середньої заробітної плати.
РОЗДІЛ IХ
МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 69. Майно та кошти ветеранських організацій
1. У власності ветеранських організацій можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні й нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане відповідно до законодавства України, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.
2. Оперативне управління майном та коштами ветеранських організацій здійснюють керівні органи управління ветеранських організацій.
3. Ветеранські організації та їх керівні органи управління відповідають за свої зобов’язання в межах належних їм коштів та майна.
4. Громадяни України, а також підприємства, установи і організації, розташовані на території України, незалежно від форм власності і видів діяльності, можуть надавати необхідну доброчинну допомогу ветеранським організаціям, їх осередкам, а також ветеранам, які її потребують.
5. Ветеранські організації можуть отримувати у порядку спадкування або як дарунок рухоме і нерухоме майно, а також кошти (активи) від юридичних і фізичних осіб України, іноземних неурядових та міжнародних організацій.
6. Майно та кошти ветеранської організації не можуть бути вилучені чи розподілені без згоди вищого органу управління (з’їзду, конференції, загальних зборів) ветеранської організації, крім випадків та у порядку, встановленому законодавством України.
7. Юридичні та фізичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна на благодійну діяльність ветеранських організацій, користуються податковими та іншими компенсаціями відповідно до законодавства України.
8. Ветеранські організації та створені ними підприємства, установи і організації можуть орендувати необхідне рухоме і нерухоме майно.
Стаття 70. Господарська діяльність ветеранських організацій
1. Ветеранські організації здійснюють господарську діяльність, спрямовану на виконання їх статутних мети і завдань.
2. Ветеранські організації керуються самостійністю у питаннях прийняття господарських рішень, визначення умов оплати праці працівникам керівних органів управління та виконавчої дирекції(секретаріатуветеранської організації, використання власних фінансових та матеріальних ресурсів відповідно до вимог законодавства України.
3. Підприємства, установи і організації створені ветеранськими організаціями, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій, учасники війни та інваліди війни, звільняються від сплати податку на прибуток.
4. Товари та матеріальні цінності, що надходять до ветеранських організацій, їх керівних органів управління як гуманітарна чи доброчинна допомога (без мети одержання прибутку), розподіляються і використовуються виключно безкоштовно для виконання статутних мети і завдань. Такі товари та матеріальні цінності звільняються від сплати податків, мита, митних зборів відповідно до законодавства України – джерело контрабанди!!! і корупції!!!.
5. Підприємства, установи і організації, які виділяють благодійні кошти на потреби соціального захисту ветеранів війни та ветеранських організацій, звільняються від оподаткування їх виробничої діяльності на суму цієї допомоги.
6. Ветеранські організації є власником майна і коштів, що їм належить і самостійно здійснюють будь-які дії відносно володіння, користування та розпорядження цим майном та коштами, що не суперечать меті і завданням їх статутної діяльності та законодавству України.
Стаття 71. Фінансова діяльність ветеранських організацій
1. Фінансова діяльність ветеранських організацій здійснюється відповідно до вимог законодавства України.
2. Порядок відкриття та ведення банківських і казначейських рахунків ветеранських організацій встановлюється законодавством України.
3. Ветеранська організація обліковує на окремих банківських та казначейських рахунках кошти для господарської та фінансової діяльності як в національній, так і в іноземній валютах.
4. Фінансова діяльність ветеранської організації, яка спрямована на лаго чинність, не розглядається як підприємницька або інша прибуткова діяльність.
5. Розмір витрат на утримання працівників керівного органу управління та виконавчої дирекції(секретаріату)ветеранської організації, що надійшли із державного або місцевих бюджетів на впровадження заходів, не може перевищувати 35 відсотків кошторису цієї ветеранської організації в поточному році-вилучити, повинно бути – цих надходжень.
6. Ветеранські організації, що існують лише на членські внески і доброчинні пожертвування, звільнюються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.
7. Ветеранські організації, їх керівні органи управління, засновані ними підприємства, установи і організації ведуть оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність відповідно до законодавства України.
Стаття 72. Джерела формування майна та коштів ветеранських організацій
1. Майно та кошти ветеранських організацій складають:
1) дотації та субсидії, отримані з державного та/або місцевих бюджетів, а також відповідно до державних і місцевих програм та цільових фондів або у межах благодійної чи гуманітарної допомоги від юридичних та/або фізичних осіб у тому числі неурядових іноземних і міжнародних організацій;
2) кошти, надані ветеранським організаціям органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування як фінансову та/або матеріальну підтримку їх статутної діяльності з державного та/або місцевого бюджетів;
3) благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані юридичними та/або фізичними особами України, іноземними неурядовими та/або міжнародними організаціями у грошовій та/або натуральній формі;
4) надходження від проведення благодійних компаній зі збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;
5) безповоротна та доброчинна допомога підприємств, установ, акціонерних і комерційних структур, благодійних організацій, окремих спонсорів та меценатів;
6) вступні і членські внески фіксованих індивідуальних та/або колективних членів ветеранських організацій;
7) доходи у вигляді процентів від депозитних вкладів та від цінних паперів;
8) надходження від підприємств, установ і організацій, що перебувають у власності ветеранських організацій;
9) активів, отриманих внаслідок ліквідації неприбуткових організацій;
10) інші джерела, не заборонені законодавством України.
2. Джерелом формування майна та коштів ветеранської організації не можуть бути кредити.
3. Майно та кошти ветеранської організації не можуть бути предметом застави.
Стаття 73. Витрати ветеранських організацій
1. Кошти ветеранських організацій використовуються на виконання статутних мети і завдань, організаційно-масові заходи, морального заохочення активістів ветеранського руху, переможців конкурсів, фестивалів, спортивних змагань, оглядів, благочинні цілі, на утримання керівних органів управління та штатного апарату виконавчої дирекції(секретаріату)ветеранських організацій.
2. Здійснення ветеранськими організаціями благочинної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов’язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством України порядку.
Стаття 74. Допомога на поховання ветеранів
1. Витрати на поховання ветеранів війни здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Підприємства, установи і організації, де працювали ветерани війни, надають допомогу членам сімей ветеранів в організації та фінансуванні ритуальних послуг при їх похованні .
3. Така допомога виплачується підприємством, установою чи організацією, на яких вони працювали безпосередньо сім'ї ветерана або особі, яка здійснює поховання, або їх правонаступниками в розмірі, що визначається в колективному договорі, але не менше трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
4. Могили ветеранів є недоторканими і охороняються законом. Неповага до державних нагород, пам’ятників, обелісків, братніх могил, могил ветеранів війни та АТО карається за законом.
Стаття 75. Звітність ветеранських організацій
1. Обсяг і форми статистичної звітності ветеранських організацій які є юридичними особами встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей їх діяльності.
2. Форми, порядок складання та подання фінансової звітності про використання коштів і майна ветеранськими організаціями встановлюються центральним органом доходів і зборів з урахуванням особливостей ветеранської організації.
3. Ветеранські організації у встановленому порядку подають органам доходів і зборів декларації про свої доходи та витрати; фінансовим органам – документи фінансової звітності; статистичним органам – звіт про державне статистичне спостереження; центральному органу виконавчої влади у справах ветеранів – звіт про діяльність всеукраїнської ветеранської організації та її осередків.
4. Органи виконавчої влади, їх підрозділи, органи місцевого самоврядування та інші підприємства, установи і організації, які передали своє майно, кошти та інші матеріальні цінності до ветеранської організації, одержують, на їх вимогу, звіт про використання зазначеного майна, коштів та цінностей. Якщо майно, кошти та інші матеріальні цінності, передані ветеранській організації за цільовим призначенням, звіт про їх використання подається благочиннику ветеранською організацією в установленому порядку.
5. Ветеранські організації, як набувачі допомоги у формі благочинних внесків і пожертвувань, що мають цільовий характер (благочинні гранти), повинні звітувати перед благочинниками та благочинними організаціями про їх використання.
6. Звітність у середині всеукраїнської ветеранської організації визначається її керівним органом управління відповідно її статуту.
РОЗДІЛ Х
НАГЛЯД, КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 76. Нагляд та контроль за виконанням законодавства України
ветеранськими організаціями
1. Державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства України ветеранськими організаціями здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, у порядку визначеному законодавством України.
2. Державний нагляд та контроль за діяльністю ветеранських організацій здійснюється через органи легалізації, фінансові органи, органи контрольно-ревізійної служби, органи доходів і зборів, а також спеціально уповноваженні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в частині використання коштів фінансової підтримки з державного та/або місцевих бюджетів на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачений законодавством України.
3. Рішення органів виконавчої влади, їх підрозділів, органів місцевого самоврядування щодо здійснення неналежного контролю за діяльністю ветеранської організації можуть бути оскаржені ветеранською організацією до місцевого суду в порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 77. Відповідальність за порушення законодавства України
про ветеранські організації
1. Посадові і службові особи органів виконавчої влади, їх підрозділів та/або органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення винні у порушенні законодавства України про статус ветеранів та ветеранські організації, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
2. Особи, які чинять перешкоду здійсненню права ветеранів на об’єднання у ветеранські організації, а також посадові та службові особи, винні в порушенні цього Закону, а також які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності ветеранським організаціям несуть дисциплінарну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України.
3. У випадку встановлення порушення ветеранською організацією цього Закону за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації суд може прийняти рішення:
1) про ліквідацію ветеранської організації із статусом юридичної особи;
2) про примусовий розпуск ветеранської організації без статусу юридичної особи.
4. Ветеранська організація, яка протягом року не легалізувала свою діяльність у встановленому законодавством України порядку чи якій відмовлено в легалізації, або яка примусово розпущена за рішенням суду, але продовжує діяти несе відповідальність, передбачену законодавством України.
Стаття 78. Судовий захист прав ветеранів та ветеранських організацій
1. Ветеранські організації мають право на звернення до суду за захистом своїх прав і гарантій, а також прав і свобод ветеранів та членів їх сімей встановлених законодавством України.
2. Ветеранські організації мають право на отримання правової допомоги в обсязі та в порядку, визначеному Законом України «Про безоплатну правову допомогу» (3460-VI).
3. Ветеранські організації звільняються від сплати судового збору відповідно до законодавства України.
РОЗДІЛ ХІ
МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 79. Міжнародні зв’язки
1. Ветеранські організації відповідно до своїх статутних документів можуть підтримувати прямі міжнародні контакти і зв’язки з іноземними неурядовими та міжнародними громадськими організаціями, укладати з ними відповідні угоди, брати участь у заходах і акціях, що не суперечать законодавству та міжнародним обов’язкам України, а також меті і завданням діяльності ветеранської організації.
2. Міжнародна діяльність ветеранських організацій може здійснюватися шляхом участі у міжнародних благочинних проектах, участі в роботі міжнародних ветеранських і благочинних організаціях, а також в інших формах, що не суперечить законодавству України та нормам і принципам міжнародного права.
3. Міжнародна діяльність ветеранських організацій і співробітництво у цій сфері здійснюється на основі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону, інших законів України та угод, укладених ветеранськими організаціями з відповідними іноземними неурядовими та/або міжнародними громадськими чи благочинними організаціями.
4. Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, які містяться у законодавстві України, то застосовуються правила міжнародного договору (угоди), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 80. Діяльність ветеранських організацій за кордоном
1. Відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів ветеранські організації можуть безпосередньо здійснювати свою діяльність на території іноземних держав відповідно до їх законодавства і міжнародних договорів (угод) в інтересах держави та ветеранської організації.
2. Ветеранська організація, що виступила засновником та стала членом міжнародної ветеранської організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави зобов’язана в місячний термін подати необхідні документи для реєстрації в уповноваженому органі з питань реєстрації, як міжнародна, якщо інше не передбачене законодавством України.
3. Пріоритетним напрямком у міжнародній ветеранській діяльності є співробітництво з українською діаспорою.
Стаття 81. Діяльність іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних неурядових та міжнародних громадських організацій на території України
Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні неурядові та міжнародні громадські організації мають право здійснювати благочинство та благочинну діяльність відносно ветеранських організацій України. Однією із форм благочинства є гуманітарна й інша благочинна допомога, порядок та здійснення якої на території України визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції та законів України.
РОЗДІЛ ХІI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.
3. Закони України, нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій ветеранських організацій, передбачених цим та іншими законами України.
4. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Відомості Верховної Ради України, 2000, №45. ст. 289 із послідуючими змінами):
в абзаці «б», підпункту 7.11.1, пункту 7.11 статті 7: після словосполучення «Законом України «Про громадські об'єднання» (4572-VI), доповнити словами Законом України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності» – далі по тексту;
5.2. Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1998, №40-41, ст.249):
1) у преамбулі та по всьому тексту Закону словосполучення «державна пожежна охорона» та «ветерани державної пожежної охорони» у всіх відмінках і числах вилучити;
2) у назві статті 11 слова «Громадські організації» замінити словами «Ветеранські організації» - далі по тексту;
3) статтю 11 викласти в редакції: «Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України згідно з законодавством України можуть створювати ветеранські (громадські) організації, діяльність яких регулюється Законом України „Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності”.
4) статтю 11 доповнити другим і третім абзацами:
Центральні органи виконавчої влади та їх підрозділи з метою забезпечення належних умов для діяльності ветеранських організацій, створених при центральних органах виконавчої влади та їх підрозділах, виділяють їм безкоштовно приміщення або будинки, а також інвентар з усім необхідним обладнанням, комп’ютерами, оргтехнікою, аудіо - і відеоапаратурою та іншим майном, забезпечують, при необхідності транспортом, охороною та здійснюють фінансування програм щодо соціального захисту ветеранів.
5) Ветеранські організації, які створені при центральних органах виконавчої влади та їх підрозділах звільняються від плати за користування послугами (газом, електроенергією, водою та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном, телефаксом, електронною поштою, Інтернетом, веб-сайтом або веб-сторінкою у приміщеннях та будинках, які вони займають.
5.3. Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992, №30, ст.416):
1) статтю 19 доповнити п’ятим пунктом: «Звільняються від орендної плати ветеранські організації, утворені, відповідно до Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності», які утворені при центральних і місцевих органах виконавчої влади, їх підрозділах та органах місцевого самоврядування, і забезпечують участь ветеранів у національно-патріотичному вихованні підростаючого покоління і молоді, підтримці їх морального стану, веденні здорового способу життя, профілактики правопорушень, культурному, інтелектуальному та морально-етичному їх розвитку.
2) відповідно пункти 5 і 6 статті 19, рахувати пунктами 6 і 7.
5.4. Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, №50-51, ст.572 із наступними змінами):
1) по всьому тексту Кодексу: словосполучення «ветерани державної пожежної охорони», «державна пожежна охорона» в усіх відмінках і числах – вилучити; а словосполучення «похилого віку» замінити на словосполучення «літнього віку» у всіх відмінках і числах;
2) в абзаці другому, частини другої статті 51 глави 8 після слів «строкової служби» доповнити словами «а також безоплатне забезпечення службовими приміщеннями, будівлями або спорудами ветеранських організацій, створених відповідно Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності» при центральних і місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, їх підрозділах з усім необхідним інвентарем, обладнанням, комп'ютерами, оргтехнікою, аудіо - та відеоапаратурою, іншим майном; забезпечують, при необхідності, безоплатно транспортом, охороною та здійснюють фінансування програм щодо соціального захисту ветеранів»;
3) абзац одинадцятій статті 55 глави 8 доповнити наступним: «державна фінансова підтримка об’єднань ветеранів війни».
Ветеранські організації звільняються від плати за користування послугами (газом, електроенергією, водою та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном, телефаксом, електронною поштою, Інтернетом, веб-сайтом або веб-сторінкою у приміщеннях та будинках, які вони займають.
статтю 89 глави 8 доповнити сьомою частиною, а саме: державні програми з питань національно-патріотичного виховання підростаючого покоління та молоді; утримання та навчально-виховна робота з організації, розвитку та проведення дитячо-юнацьких спортивних ігор: «Сокіл «Джура», «Школа безпеки», «Юний захисник Вітчизни замінити України», включаючи створення відповідної матеріальної бази та фінансову підтримку місцевих громадських ветеранських та інших громадських організацій, які займаються національно-патріотичним вихованням підростаючого покоління та молоді в дошкільних і шкільних закладах освіти, висвітлюють історію українського народу, сприяють створенню музейних утворень в шкільних закладах освіти;
статтю 90 глави 8 доповнити сьомою частиною, а саме: державні програми з питань національно-патріотичного виховання підростаючого покоління та молоді: утримання та навчально-виховна робота з організації та проведення дитячо-юнацьких ігор: «Сокіл «Джура», «Школа безпеки», «Юний захисник Вітчизни замінити України», включаючи створення відповідної матеріальної бази та фінансову підтримку територіальних і функціональних громадських ветеранських організацій, які займаються національно-патріотичним вихованням підростаючого покоління та молоді в дошкільних і шкільних закладах освіти, висвітлюють історію українського народу, сприяють створенню музейних утворень в шкільних закладах освіти.
5.5. Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):
1) назву Закону викласти в наступній редакції: «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та літніх людейв Україні».
2) у в преамбулі та по всьому тексту Закону словосполучення «похилого віку» у всіх відмінках і числах замінити словосполученням «літнього віку».
6. Перейменувати «Міжнародний день людей похилого віку» у «Міжнародний день літніх людей», яке в Україні відмічається щорічно 1 жовтня.
7. Ветерани Цивільної оборони є ветеранами військової служби.
8. Ветерани державної пожежної охорони до 2009 року є ветеранами органів внутрішніх справ.
9. Ветерани державної пожежної охорони з 2009 року є ветерани служби цивільного захисту.
10. Статути всеукраїнських, додати - а при відсутності такових - відповідних ветеранських організацій (асоціації, союзи, спілки, організації, товариства) мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня введення його в дію. Реєстрація змін і доповнень до статутів всеукраїнських, додати - а при відсутності такових - відповідних ветеранських організацій, повязаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії.
11. Кабінету Міністрів України з метою створення належних умов для реалізації цього Закону:
11.1. у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України в зв'язку з прийняттям цього Закону;
11.2. вжити заходів до приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно із введенням у дію цього Закону, шляхом:
1) приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
2) забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом та прийняття ними відповідних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
11.3. вжити інших заходів для реалізації положень цього Закону.
Голова Верховної Ради України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Прийнятий Закон України «Про громадські об’єднання» (4572-VI) руйнує структуру створених всеукраїнських громадських об’єднань ветеранів, метою яких є здійснення та захист прав і свобод ветеранів війни, ветеранів служби, ветеранів праці, далі – ветеранів учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, задоволення їх суспільних, зокрема економічних, соціальних, пенсійних, медичних, реабілітаційних, оздоровчих, спортивних, творчих, національно-культурних, інтелектуальних, наукових, історичних, вікових та інших їх інтересів, гарантованих Конституцією (254 к/96-ВР) і законодавством України та міжнародними договорами (угодами), згода та обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо утворення і діяльності об’єднань ветеранів, їх права і гарантії діяльності, які дають можливість ветеранам війни, служби і праці, учасникам антитерористичної операції та їх сім’ям вести повноцінний спосіб життя, активну професійну та громадську діяльність, забезпечення шанобливого ставлення до них та людей літнього віку.
Всеукраїнські та територіальні ветеранські організації областей та міста Києва, як юридичні особи, є юридичними особами публічного права (Юридична енциклопедія, том 5, стор. 197 видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2003 р.), а в Законі України «Про громадські об’єднання»передбачено, що громадські об’єднання можуть утворюватись лише юридичними особами приватного права. У зв’язку з наведеним – громадські об’єднання ветеранів ( далі – ветеранські організації), їх утворення та діяльність лишились поза Законом України «Про громадські об’єднання».
Крім того, Законом України «Про громадські об’єднання» передбачено створення і функціонування відокремлених підрозділів громадського об’єднання, які не є юридичними особами. Внаслідок цього територіальні, функціональні та місцеві ветеранські організації лишились права отримувати фінансову підтримку із місцевих бюджетів. Це може через три роки призвести до розвалу та припинення діяльності всеукраїнських територіальних, функціональних та місцевих ветеранських організацій.
Наші пропозиції, про внесення змін та доповнень до Закону України «Про громадські об’єднання» (4572- VI) надані Міністерству юстиції України на початку 2013 року, але вони залишились без відповіді та реагування.
На сьогодні в Україні налічується більше 6 млн. ветеранів. Серед них − ветерани війни, ветерани військової служби, ветерани правоохоронних органів, ветерани служби цивільного захисту та ветерани праці.
Саме цим людям ми завдячуємо своїм сьогоденням. Вони, як ніхто, вправі вимагати від держави та суспільства гідного ставлення до себе, справедливого соціального захисту та адекватного матеріального забезпечення. Саме вони, власними руками, відбудовували державу, створювали ті блага, якими буде користуватись ще не одне покоління.
Ставлення до ветеранів у суспільстві − це показник його моральної зрілості. Шанобливе та дбайливе відношення до ветеранів та літніх людей − обов’язок держави.
У зв’язку з викладеним та на підставі пункту 3, статті 2 Закону України «Про громадські об’єднання» виникла необхідність розробки проекту Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності».
Відносячись з повагою до старшого покоління, до їх трудових та життєвих досягнень, необхідно формувати важливі чинники для розвитку гуманістичного суспільства. Цей напрям має відображатись не лише в деяких декларативних гаслах, а передусім, закріплений в законодавчих та нормативно-правових актах.
На відміну від інших держав, в Україні не існує єдиного закону про громадські ветеранські організації. Те, що до цього часу наша країна не має єдиного законодавчого акту щодо цієї категорії людей − велика помилка та упущення з боку держави, а Закон України «Про громадські об’єднання» (4572-VI) поставив перед фактом про можливість знищення через три роки ветеранських організацій, як таких.
Метою проекту Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності» (далі – законопроект) є конкретизація процедури реалізації права ветеранів війни, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної гвардії, ветеранів національної поліції, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, ветеранів Державної податкової адміністрації ветеранів праці (далі – ветерани), а учасників антитерористичної операції та членів їх сімей на свободу об’єднання у ветеранські організації (ради, асоціації, організації, союзи, товариства, лігу ветеранів) для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення спільних інтересів, гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР), законодавством України та міжнародними договорами (угодами) України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Законопроект спрямований на підтримку ветеранського руху в державі і суспільстві, що сприятиме активізації діяльності ветеранських організацій у здійсненні ними контролю за реалізацією цільових державних і місцевих соціально-економічних програм та їх участі в економічній, соціальній, національно-культурній, аматорській і політичній сферах діяльності держави щодо задоволення різноманітних життєвих потреб ветеранів, учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, у тому числі створення умов для підтримки і поліпшення їх здоров’я та активного довголіття.
Прийняття законопроекту надасть можливість структуризувати всеукраїнські, територіальні, функціональні та місцеві ветеранські організації для здійснення заходів з професійного розвитку молодих спеціалістів, залучення ветеранів та учасників антитерористичної операції до участі в героїко-патріотичному вихованні підростаючого покоління та молоді, підтримки їх морального стану, ведення здорового способу життя, профілактики правопорушень, а також у пропаганді славетних героїчних і трудових традицій українського народу.
Важливим аспектом законопроекту є залучення ветеранів до питань надання посильної допомоги в навчально-виховній роботі педагогічним колективам у патріотичному, культурному і інтелектуальному розвитку молоді та підростаючого покоління, а також у морально-етичному та естетичному їх вихованні; популяризації славетних героїчних і трудових традицій українського народу, а також у вивченні історії щодо створення, функціонування та подальшого розвитку підрозділів військової служби, правоохоронних органів та служби цивільного захисту.
Зважаючи на ці обставини, ухвалення законопроекту про ветеранські організації є необхідною умовою для формування правової держави громадянського суспільства в Україні.
2. Мета і завдання законопроекту.
Метою законопроекту є систематизація законодавства з питань діяльності ветеранських організацій в Україні, який спрямований на створення належних умов для діяльності ветеранських організацій та вираження волі ветеранів та учасників антитерористичної операції и щодо побудови правової держави та демократичного суспільства, забезпечення соціальної справедливості, пріоритету загальнолюдських цінностей, задоволення і захисту соціальних, зокрема: правових, економічних пенсійних, медичних, реабілітаційних, оздоровчих, спортивних, творчих, інтелектуальних, наукових, історичних, національно-культурних, вікових й інших спільних своїх інтересів та інтересів ветеранських організацій, встановлених законодавством України.
3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту.
У законопроекті наведені визначення термінів, сформовано мету і основні завдання та сфера дії Закону, визначені основні принципи щодо утворення та напрямки діяльності ветеранських організацій. Закон спрямований на підтримку ветеранського руху шляхом створення належних умов для функціонування і активної діяльності ветеранських організацій та надання їм відповідних прав і гарантій. Передбачено, що ветеранські організації утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів; прозорості, відкритості та публічності; взаємодопомоги і співробітництва; невтручання у службову діяльність органів державної влади та їх підрозділів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, вільного вибору форм і методів своєї діяльності.
Законопроектом передбачено порядок добровільного утворення та припинення діяльності ветеранських організацій для спільного задоволення своїх законних інтересів; здійснення та захисту прав і свобод ветеранів, учасників антитерористичної операції та членів їх сімей. Зняття обмежень щодо захисту, виключно членів ветеранських організацій, дозволить ветеранським організаціям більш ефективніше здійснювати просвітню їх діяльність, надання правової допомоги та інші суспільно-корисні види діяльності широкому загалу ветеранів, учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей, а також військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу. Наголошується також, що ветеранські організації є неприбутковими організаціями і діють із всеукраїнським, територіальним, функціональним та місцевим статусом, що ветеранські організації, які легалізовані шляхом державної реєстрації є юридичними особами.
Всеукраїнські ветеранські організації можуть засновувати Лігу ветеранів України при центральному органі виконавчої влади у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції – вилучити!!!.
У законопроекті пропонується нова концепція легалізації ветеранських організацій, що дозволить уникнути тривалої та обтяжливої їх подвійної реєстрації. Центральний орган виконавчої влади з питань реєстрації здійснюватиме експертизу установчих документів ветеранських організацій та вестиме їх реєстр. Легалізація ветеранських організацій здійснюватиметься шляхом державної реєстрації або шляхом повідомлення про їх заснування.
Законопроектом передбачені повноваження, права і обов’язки ветеранських організацій щодо: захисту прав і інтересів їх членів; здійснення громадського контролю за додержанням законодавства органами державної влади, їх підрозділами та органами місцевого самоврядування; ведення переговорів та укладання договорів (угод) про партнерство і співробітництво; соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня ветеранів, учасників антитерористичної операції; забезпечення зайнятості військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу при звільненні у відставку чи запас; охорони здоров’я ветеранів, та учасників антитерористичної операції, їх фізичної культури, спорту, туризму та охорони довкілля; духовних, історичних і національно-культурних інтересів; питання житлової політики; створення культурно-освітніх центрів; інформації і вирішення службових та трудових спорів; притягнення до відповідальності посадових і службових осіб; господарської та фінансової діяльності; захисту прав та інтересів своїх членів; благодійництва; заохочення ветеранів, учасників антитерористичної операції; розміщення керівних органів управління ветеранських організацій у приміщеннях центральних органів виконавчої влади та їх підрозділах; проведення масових заходів; участі у цивільно-правових відносинах; проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, їх підрозділів та органів місцевого самоврядування; надання допомоги іншим громадським об’єднанням; пропаганди своїх ідей і мети; проведення агітаційно-пропагандистської роботи та гласності.
У законопроекті відмічено, що держава забезпечує додержання прав і законних інтересів діяльності ветеранських організацій, передбачено партнерство, співробітництво ветеранських організацій з органами виконавчої влади, їх підрозділами та органами місцевого самоврядування, створення належних умов для їх діяльності.
У законопроекті мова йде про власність, джерел формування майна і коштів ветеранських організацій, їх господарську і фінансову діяльність, а також витрати на утримання керівних органів управління ветеранських організацій та їх звітність. Законом передбачено здійснення контролю та нагляду за діяльністю ветеранських організацій, їх відповідальність за порушення законодавства України, а також їх міжнародні зв’язки та уточнено вичерпний перелік підстав для ліквідації (саморозпуску) ветеранських організацій.
Прикінцеві положення законопроекту передбачають зміни і доповнення до чинного законодавства України.
Порівняльна таблиця додається.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є: Конституція України; Закони України: «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту»; «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»; «Про громадські об’єднання»; «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»; «Про оподаткування прибутку підприємців»; «Про оренду державного та комунального майна» та Бюджетний кодекс України.
Реалізація положень законопроекту після його прийняття потребує внесення змін до інших законів України.
5. Позиція заінтересованих- замінити зацікавлених органів.
Законопроект потребує погодження з Міністерством праці і соціальної політики, Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством юстиції, Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною адміністрацією прикордонної служби, Державною податковою адміністрацією, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною кримінально - виконавчою службою Державною службою України з питань ветеранів та учасників антитерористичної операції, Державною службою України з питань реєстрації.
6. Фінансово-економічне обґрунтування.
Реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки проект не встановлює нових видів пільг і дотацій, які б потребували збільшення видатків на їх надання.
7. Регіональний аспект.
Законопроект не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
8. Запобігання корупції.
Законопроектом не вбачається правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
9. Громадське обговорення.
Законопроект враховує зауваження і пропозиції, що надійшли до розробників законопроекту від всеукраїнських ветеранських організацій військових формувань, правоохоронних органів та сил цивільного захисту та їх осередків.
10. Позиція соціальних партнерів.
Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.
11. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття законопроекту.
Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме ефективному впорядкуванню діяльності ветеранських організацій відповідно до Конституції України, законодавства України та міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, створить дієвий механізм на свободу об’єднання ветеранів для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення спільних інтересів, дозволить вести активну професійну і громадську діяльність, забезпечить шанобливе ставлення до них і людей літнього віку, а також сприятиме пропаганді славетних героїчних і трудових традицій українського народу, залученню ветеранів до героїко-патріотичного виховання підростаючого покоління, підтримки його морального стану, веденню здорового способу життя, профілактики правопорушень, сприятиме подальшому розвитку історико-культурної спадщини та музейної справи в Україні.
Наявні розбіжності в законодавстві України вносить різне трактування чисельними ветеранськими організаціями поняття «людина похилого віку» та «літня людина». Така ситуація не сприяє єдності ветеранського руху. Так, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, згідно з резолюцією від 14.12.1990р.
№ 45/106 все світове співтовариство відзначає щорічно 1 жовтня Міжнародний день літніх людей, що підтверджено і постановою Верховної Ради України від 30.09.1998 року № 136-XIV.
Але, у 1994 році було введено в дію Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», після чого в назві і в положеннях даного Закону вживають словосполучення «люди похилого віку».
В Конвенції (угоді), прийнятої резолюцією № 46/91 Генеральної асамблеї ООН від 16.12.1991 року «Принципы Организации Объединенных Наций в отношении пожилых людей»,-Угода прийнята англійською мовою, а тому російський переклад тут недоречний, треба подати українською мовою, а також в Декларації, прийнятої Всесвітньою асамблеєю по проблемам старіння (Мадрид, 8-12 квітня 2001 року) мова йде виключно про «пожилых людей» - знову москалізм, пишемо "літніх людей", але розпорядженням Президії Верховної Ради України від 24.09.1992 року № 148/92-рп, посилаючись на рішення сорок п’ятої сесії Генеральної Асамблеї ООН, в Україні було запроваджено Міжнародний день людей похилого віку з відзначенням щорічно його 1 жовтня.
Слід зазначити, що англійською мовою "elderly" в перекладі українською мовою означає «літній», а не "російська калька "пожилой, похилий". Слово «літній» − той, хто починає старіти; немолодий; характерний для людини немолодої, що почала старіти. Досить дорослий. В українській мові слово «похилий» − той, який похилився і опустився; похилений, який схилився, зігнувся від старості, хвороби, недолі і т. інш. З понуреною, похиленою головою; похмурий, який досяг такого віку; похилого віку; в похилім (похилому) віці. (Великий Тлумачний словник сучасної української мови. 2002 рік. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. №1/11-4450 від 26.11.2001 року).
Такий термін визначення законодавством України не сприймається населенням і особливо ветеранами.
Враховуючи наведене та з метою приведення законодавчих та нормативно-правових актів слід внести до них відповідні зміни і доповнення шляхом заміни словосполучення «громадяни (люди) похилого віку» на словосполучення «літніх людей», а також перейменувати Міжнародний день людей похилого віку у Міжнародний день літніх людей, яке щорічно відзначається 1 жовтня.
Вважаємо, що запровадження даних пропозицій знизить соціальну напругу, врегулює відносини між ветеранськими організаціями та органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та роботодавцями, зокрема щодо надання підтримки ветеранським організаціям, згладить протиріччя у середовищі ветеранів.
Поява Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності», який об’єднуватиме усі норми чинного законодавства, затвердить гарантії соціальної підтримки ветеранів у визначеній сфері та надасть можливість для подальшого розвитку ветеранського руху та розвитку ветеранських організацій в правовому полі, відповідатиме вимогам часу та соціального розвитку держави на традиціях європейського законодавства.
З огляду на вищевикладене, виникає необхідність у прийнятті єдиного Закону України «Про об’єднання ветеранів, їх права та гарантії діяльності», в якому будуть враховані перелічені пропозиції.