На мармуровій сторінці біля підніжжя пам’ятника викарбувано п’ять імен. Однак, за словами голови районної спілки ветеранів Афганістану Валерія Окорського, жертв афганської війни у районі майже вдесятеро більше, тому що за повоєнний час з життя передчасно пішли 40 ветеранів-шепетівчан. Це число, якщо вдуматися, вражає, тому що чоловіки з наймолодшого “афганського” призову тільки-но наближаються до сорокарічного віку. А першим у цьому пам’ятному списку викарбувано ім’я лейтенанта-сапера Миколи П’яскорського, що загинув у 1963 році в Алжирі, не доживши двох тижнів до свого двадцятиліття.

За задумом скульпторів, постамент пам’ятника виконано у вигляді дороги, сліди на якій ведуть до “чорного тюльпану”, але жоден з них не повертається назад, їх усі поглинає смертельна квітка. Зворотну ж дорогу, - стежку до життя, - прокладуть молоді пари, які, утворюючи нову сім’ю, йтимуть від цього пам’ятного місця, поклавши до нього квіти.

“Пам’ятники воїнам-інтернаціоналістам споруджено вже у чотирнадцяти районах та містах Хмельниччини, - каже голова Хмельницької обласної організації ветеранів Афганістану Микола Приступа. – Приємно те, що пам’ятник у кожному районі – свій, такий, яким його задумали хлопці-афганці, як підказали його ті митці, які змогли вкласти у твір свою душу і серце. І відкритий сьогодні у Шепетівці пам’ятник настільки філософський, настільки реальний: чорний тюльпан, дорога – ніби вічність... Але я б хотів, щоб для кожного з нас ця вічність настала якомога пізніше, і не забирала наших друзів вже з мирного життя”.

Заслужений скульптор України Сергій Чумаков розповідає: “Чорний тюльпан я бачив давно, тому що сам побував у гарячих точках. І це спонукало зробити пам’ятник саме таким. А образ слідів на дорозі в одну сторону мені підказав мій колега Анатолій Міненко. Це була його думка. Свого часу ми її не реалізували, а зараз втілили цей задум, коли нема на світі його самого. Скульптора немає, але його ідея житиме... Автором вірша є завідуючий кафедрою філології нашої Острозької академії Анатолій Криловець. Вірш він написав, коли побачив ескіз майбутньої роботи. Чимало зробили Віктор Архіпов і його дружина Ольга Петрівна. Фігура Божої Матері – це його робота, яка мені дуже сподобалась: у мене там була просто фігура жінки у жалобі. Тобто це – цілий комплекс, створений колективом. І надзвичайно багато зусиль доклала спілка воїнів-афганців. Низький вам уклін, ви – справжні солдати”.

5 грудня, після завершення урочистостей по відкриттю пам'ятника полеглим у локальних війнах, у м.Шепетівка відбулося засідання правління Хмельницької обласної організації УСВА, в якому взяли участь голови районних та міських організацій Спілки.

Учасники засідання визначили подальші дії по підготовці до відзначення 20-ї річниці виводу військ з Афганістану. Також визначено кандидатури, щодо яких буде подано клопотання про відзначення нагородами.

Погожі жовтневі дні.... Осіннє сонце востаннє зігріває землю, золотить листя.... Земля готується до зимового відпочинку.

У такі дні 21 рік назад на території Афганістану група розвідників на чолі зі старшим лейтенантом Онищуком Олегом Петровичем вела нерівний бій з переважаючою силою душманів.

Наші відважні хлопці «пішли на караван...» і вони його взяли, але ціна була занадто високою - їхнє життя. За цей бій нашому земляку Онищуку О.П. було посмертно присвоєне високе звання Героя Радянського Союзу.
Багато пісень, оповідей, віршів було складено про цю подію, її детально описували в книжках і в дописах про історію Афганської війни і мало хто знає, що окрім старшого лейтенанта Онищука у цій групі ще був один подолянин - це Сашко Фурман.

Фурман Олександр Миколайович... Народився 24 березня 1968 року у робітничій сім'ї. З народження до призову у армію проживав з батьками у с Самчики Старокостянтинівського району.

Листопад 1986 року, осінній призов... Афганістан... Служба у десантних військах... І останній бойовий вихід.

В останній день жовтня 1987 року у районі кішлака Дурі розгорнувся бій, непередбачений ніким, і рівних якому не було протягом 1987 року. Цілу ніч вела нерівний бій з бандитами жменька радянських бійців. На світанку, коли з-за хмар висипало свої пекучі промені сонце, душмани оточили воїнів. Відступати було нікуди. Командир декілька разів викликав по рації підкріплення. Та настав момент, коли боєприпаси закінчились....
Вшановуючи відвагу, сміливість, вірність присязі, уряд нагородив Олександра Фурмана орденом Червоної Зірки. Посмертно...

Подоляни пам'ятають і шанують своїх героїв. Уже стало традицією проводити у Хмельницькому обласний турнір з фехтування на шпагах, присвячений пам'яті Олександра Миколайовича Фурмана. Не став винятком і цей рік. У спортивно-оздоровчому центрі «Плоскирів» змагання зібрали півсотні юнаків та дівчат. У результаті запеклих боїв переможцями стали Крамар Вадим - ФСТ «Спартак», Лисий Богдан - товариство «Буревісник», Мельник Анастасія - ФСТ «Спартак» - до речі дочка учасника бойових дій в Афганістані, Михайлець Андрій - товариство «Буревісник».

Перехідний кубок імені Олександра Фурмана у загальному заліку призових місць завоювала команда юнаків та дівчат ФСТ «Спартак».
А 31 жовтня, у день загибелі групи на батьківщині Сашка Фурмана в с Самчики відкрито пам'ятник на його честь, який був збудований односельцями при допомозі Старокостянтинівської районної організації ветеранів Афганістану.

Перед відкриттям пам'ятника виступив сільський голова Вовколуп О.В. Він надав право відкрити пам'ятник рідному брату загиблого героя.
До слова запрошено заступника голови обласної організації УСВА Козака А.М. Він від імені голови УСВА Червонописького С.В. нагородив батьків Фурмана О.М. медалями «За громадянську мужність» і вручив матеріальну допомогу від організації.

На відкритті пам'ятника виступила поетеса Альбіна Беззуб Вона зачитала вірш-присвяту Олександру Фурману.
Велику допомогу в заходах по будівництву пам'ятника надали депутат районної ради Молдован Віктор Григорович, воїн-афганець Янін Сергій Миколайович, жителі с Самчики Кучер Леонід Федорович, Грищук Олександр Володимирович, Фольварков Олександр Олександрович, Юзвук Микола Карпович, Ковтонюк Володимир Анатолійович. Всі вони представлені до заохочення.

Низький їм уклін і велика дяка!

26 жовтня у культурно-спортивному центрі "Плоскирів" управління у справах сім'ї та молоді вже вп'яте відбувся фехтувальний турнір, присвячений пам'яті воїна-інтернаціоналіста Олександра Фурмана. Участь в ньому взяли 38 дівчат та юнаків 1991 року народження і молодші. Організатори турніру мали на меті на прикладах новітньої історії українського народу сприяти патріотичному вихованню молоді.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять молодих воїнів, які загинули в Афганістані. До учасників турніру з короткою промовою звернувся заступник голови обласної організації воїнів-афганців Анатолій Козак. Він розповів про ту жахливу війну і побажав молоді влаштовувала бої лише на спортивних майданчиках, але пам'ятати про ті події, аби безглузді війни ніколи не повторювались.

Переможців турніру грамотами, медалями та подарунками нагородили спонсори.